Леонид Кучма - Україна — не Росія

У Львові створений міський робочий комітет.

19 серпня 1989. 50 російськомовних підприємств Естонії страйкували 9 днів. Республіка поставлена у тяжке становище.

24 серпня 1989. Страйки в Тирасполі і Бендерах проти молдавського закону про державну мову.

26 серпня 1989. Самовільні захвати земель у Бахчисарайському районі Криму.

Уже два тижні йдуть грузино-абхазькі сутички в Сухумі.

21 вересня 1989. Брежнєва посмертно позбавили ордена «Перемоги».

1 жовтня 1989. Учасники свята української пісні у Львові побиті міліцією.

6 жовтня 1989. На Запорізькому трансформаторному освоєний випуск супертрансформаторів одиничною потужністю до 2,5 млн квт. 15жовтня 1989. У Хмельницьку розігнані установчі збори обласного відділення «Руху».

14 лютого1990. Масові заворушення в Душанбе, багато жертв.

25 лютого 1990. Демонстрація під антикомуністичними гаслами в Москві. Бакатін сказав, що брало участь 250 — 300 тисяч людей. Ситуація якимось дивом не вийшла з-під контролю.

17 квітня 1990. Горбачов оголосив економічну блокаду Литви.

15 травня 1990. «Інтерфронтівці» намагалися штурмувати Верховні ради Латвії й Естонії.

7 червня 1990. Голова російського Християнсько-Патріотичного союзу закликав до громадянської війни.

12 червня 1990. Російська Федерація оголосила про свій державний суверенітет.

15 червня 1990. Перший з’їзд шахтарів СРСР у Донецьку вирішив провести 11 липня всесоюзний політичний страйк.

14 липня 1990. Сутички узбеків і киргизів з великими жертвами.

16 липня 1990. Сьогодні ми прийняли у Верховній Раді Декларацію про державний суверенітет України!.. Правда, документу не надано статусу конституційного закону.

29 липня 1990 Бездомні захопили номенклатурний будинок у Донецьку.

1 серпня 1990. Прибалти оголосили, що не будуть брати участь у підготовці нового Союзного договору.

2 вересня 1990. Придністров’я оголосило себе республікою в складі СРСР.

5 вересня 1990. Частішають напади на склади боєприпасів. Учора це трапилося в Узбекистані.

12 вересня 1990. У Харкові хвилювання через перебої з цукром.

16 вересня 1990. Юрба розгромила грузинський КДБ.

1 жовтня 1990. У Києві 100-тисячна демонстрація за незалежність України.

2 жовтня 1990. Студенти в Києві розбили наметове містечко і почали політичне голодування. Вони вимагають відставки В. А. Масола і права призовників з України на відмову від служби за межами УРСР.

16 жовтня 1990. Єльцин у своїй промові у Верховній раді РРФСР оголосив недовіру уряду СРСР і фактично проголосив вихід Росії з підпорядкування центру.

Горбачову присуджена Нобелівська премія миру.

28 жовтня 1990. Закінчився 2-й з’їзд «Руху». Новий курс: домагатися повної незалежності України.

19 листопада 1990. УРСР і РРФСР підписали міждержавний договір.

10 грудня 1990. Південна Осетія оголосила про вихід із Грузії.

15 січня 1991. Єльцин підписав у Талліні з керівництвом прибалтійських республік заяву про те, що Росія, Литва, Латвія й Естонія надалі стануть будувати відносини на основі норм міжнародного права, а не як республіки СРСР.

17 січня 1991. Лист маршалів і генералів у газеті «Красная звезда» з обвинуваченнями на адресу Єльцина.

21 січня 1991. Референдум у Криму. Більшість — за відновлення Кримської АРСР.

29 січня 1991 . Укази Горбачова про боротьбу з економічним саботажем (слівце з лексикону єжовщини) і про спільне патрулювання міст нарядами МВС і міліції.

8 березня 1991. 300-тисячний мітинг у Москві за суверенітет Росії.

2 квітня 1991. Різке підвищення роздрібних цін (до трьох- і чотириразового).

24 квітня 1991. У Білорусії три тижні не припиняються страйки проти дорожнечі.

На пленумі ЦК КПРС оголошено, що за 1990 рік із КПРС вийшло 1,8 млн людей, за перший квартал 1991-го — 587 тис. людей.

27 квітня 1991. Конгрес комуністів Литви, Латвії й Естонії в Ризі радиться, як не допустити незалежності своїх республік.

29 квітня 1991. Частини Радянської армії взяли штурмом вірменське село Геташен у Нагорному Карабасі. 37 чоловік убито.

7 червня 1991. Підприємства союзного підпорядкування на території України (включаючи «Південмаш»!) переходять під юрисдикцію УРСР.

12 червня 1991. Рівно через рік після проголошення свого суверенітету Росія обрала президента, їм став Борис Єльцин.

Ленінград знову став Санкт-Петербургом.

28 червня 1991. РЕВ і Варшавський договір розпушені.