Льюїс Керролл - Аліса в Задзеркаллі

Білий Пішак (Аліса) починає та виграє за одинадцять ходів

1. Аліса зустрічає Чорну Королеву

1. Чорна Королева ходить на h5

2. Аліса ходить через d3 на d4 до Женчичка і Бренчичка (залізницею)

2. Біла Королева ходить на c4 (біжучи вслід за шаллю)

3. Аліса зустрічає Білу Королеву (з шаллю)

3. Біла Королева ходить на c5 (стає Вівцею)

4. Аліса ходить на d5 (крамниця, річка, крамниця)

4. Біла Королева ходить на f8 (залишає яйце на поличці)

5. Аліса ходить на d6 (Бовтун-Товстун)

5. Біла Королева ходить на c8 (тікаючи від Чорного Лицаря (Коня))

6. Аліса ходить на d7 (ліс)

6. Чорний Лицар ( Кінь ) ходить на e7 (шах)

7. Білий Лицар ( Кінь ) бере Чорного Лицаря (Коня)

7. Білий Лицар ( Кінь ) ходить на f5

8. Аліса ходить на d8 (коронація)

8. Чорна Королева ходить на e8 (іспит)

9. Аліса стає Королевою

9. Королеви «рокіруються»

10. Аліса «рокірується» (учта)

10. Біла Королева ходить на a6 (суп)

11. Аліса бере Чорну Королеву та виграє

Оскільки шахова задача, викладена на попередній сторінці, поза сумнівом спантеличила декого з моїх читачів, буде не зайве роз’яснити, що складена вона цілком коректно – принаймні в тому, що стосується ХОДІВ. Можливо, ПОЧЕРГОВІСТЬ у ходах чорних і білих фігур дотримана не так суворо, як годиться, до того ж «рокіровка» трьох Королев – просто спосіб показати, що всі вони потрапляють до палацу. Проте кожен, хто завдасть собі клопоту розставити фігури та розіграти вказані ходи, побачить, що шах Білому Королю на шостому ході, взяття Чорного Лицаря (Коня) на сьомому та мат Чорному Королю у фіналі відбуваються цілковито за правилами гри.

Нові слова у вірші «Казнахтун» викликали деякі розбіжності у вимові, тож, напевно, буде непогано і з ЦЬОГО питання дати деякі вказівки. Слово «бощурки» наголошується так само, як «ластівки», у слові «гризрили» наголос падає на другий склад, а в слові «бурцигалися» – на третій.

Для шістдесят першої тисячі накладу з дерев’яних кліше зняли нові гальваностереотипи (треба сказати, що дерев’яні кліше, які жодного разу не використовували як друкарські форми, збереглися в тому самому чудовому стані, в якому були вперше вирізані 1871 року). Всю книгу передрукували в новому шрифті. В тому випадку, якщо комусь здасться, що художнє оформлення цього перевидання поступається оригіналу, знайте, що це сталося не через брак зусиль автора, видавця чи друкаря.

Користуючись нагодою, оголошую також, що «Алісу для малюків», яка донині коштувала чотири пенси, відтепер можна буде придбати на тих самих умовах, що й звичайні шилінгові книжки з картинками, хоч я й певен, що вона в усьому незрівнянно за них краща (це не стосується самого ТЕКСТУ, бо про нього мені судити не годиться). Чотири пенси були для неї чесною ціною, враховуючи величезні першозатрати, які довелося мені понести для її видання; та оскільки Публіка фактично оголосила: «Ми НЕ СТАНЕМО платити більше шилінга за книжку з картинками, хоч би з яким смаком вона була оформлена», я готовий понести на цій книзі чисті збитки, аби маленькі читачі, для яких вона й була написана, не залишилися взагалі без неї. Отож тепер я продаю її за таку ціну, що, можна вважати, просто дарую.