Міхаель Енде - Момо

По рядах знов перебігло збуджене шепотіння.

- Усе промовляє за те,- повів промовець далі, коли гомін ущух,- що дівчаті Момо допомогли вислизнути з наших рук. Усі ви знаєте, про кого мова. Йдеться про так званого Майстра Гору.

На згадку про це ім'я більшість Сірих панів зіщулилась, неначе від удару, а решта зірвалась на рівні ноги й заходилась перекрикувати один одного, несамовито розмахуючи руками.

- Будь ласка, панове,- гукнув четвертий промовець, широко розвівши руки,- я вас дуже прошу: не втрачайте влади над собою. Як і ви, я добре розумію, що згадувати це ім'я - ну,- не дуже тактовно, чи що б то. Мені й самому це нелегко, але тут потрібна ясність. Якщо цей… Так Званий допоміг дівчаті Момо, то в нього на те були свої причини, і ці причини - це ж видно як на долоні!- спрямовані проти нас. Одне слово, ми повинні взяти до уваги, панове, що цей… Так Званий не тільки вирядить дівча назад, а ще й добре озброїть його проти нас. І тоді воно стане для нас смертельно небезпечне. Отож ми повинні бути готові не лише вдруге пожертвувати часом одного людського життя чи й у багато разів більшим,- ні, мої панове, ми повинні при потребі все, я повторюю - все поставити на карту! Бо в цьому випадку будь-яка ощадність може обійтися нам аж он як дорого. Гадаю, ви розумієте, що я маю на думці.

Сірі пани захвилювалися ще дужче, заговорили всі разом. Тоді на стілець вискочив п'ятий промовець і знавісніло замахав руками.

- Тихо! Тихо! - гукнув він. - Пан попередній промовець, на жаль, обмежився тим, що вказував на всілякі можливі катастрофи. Та він, видимо, й сам не знає, що ж нам тоді робити. Він каже, що ми маємо бути готові на будь-яку жертву,- добре! Що ми повинні зважитись на крайні заходи,- гаразд! Що нам не треба ощаджати наших запасів часу,- чудово! Але ж усе це просто порожні слова! Нехай він нам скаже, що робити! Ніхто з нас не знає, як саме отой Так Званий озброїть проти нас дівча Момо! Ми протистоятимемо цілком для нас невідомій небезпеці! Ось проблема, яку треба розв'язати.

В залі знявся несусвітній лемент. Всі галасували навперебивки. Декотрі били об стіл кулаками, інші позатуляли руками обличчя. Всіх охопила паніка.

Шостий промовець насилу дочекався сякої-такої уваги.

- Але ж, любі мої панове,- промовляв він заспокійливо,- я змушений вас просити, любі панове, будьте розважливі. Це найголовніше. Прикиньмо, що дівча Момо повернеться - хай там уже як проти нас озброєне - від того Так Званого; одначе нам нема ніякої потреби ставати до боротьби з нею особисто. Ми з вами не дуже пристосовані до таких зустрічей із нею,- що нам дуже наочно показує невесела доля нашого нещодавно розчиненого агента Бе Ел Ве дріб п'ятсот тридцять три дріб Це. Та це й ні до чого. Адже в нас є досить помічників серед людей. Якщо ми непомітно й спритно пустимо в роботу їх, панове, то зможемо врятувати світ від дівчати Момо, не показуючись нікому на очі. Отак було б ощадливо, цілком безпечно для нас, і, безперечно, це було б по-діловому.

Зітхання полегкості вихопилося з грудей в усіх учасників наради. Така пропозиція всім припала до смаку. Мабуть, її відразу б і прийняли, якби з чільного місця при столі не встав сьомий промовець.

- Любі панове,- почав він,- ми тільки про те й думаємо, як нам спекатися дівчати Момо. Зізнаймося, що до таких думок нас спонукає страх. А страх-кепський порадник, любі мої панове. Мені здається, що ми нехтуємо неабиякою, а може, навіть єдиною нагодою. Прислів'я каже: як не подужаєш перемогти, зроби супротивника своїм другом. Чом би нам не спробувати перетягти дівчисько Момо на свій бік?

- Слухайте, слухайте!- гукнуло кілька голосів. - Поясніть це докладніш!

- Цілком певно,- вів далі промовець,- що дівчисько таки знайшло стежку до цього Так Званого - стежку, якої ми марно шукали з самого початку! Дівча ж відтепер цю стежку знає і може показати її нам! І тоді ми вестимемо з цим Так Званим переговори по-своєму. Я певен, що ми з ним дуже швидко впораємось. А як тільки ми станемо там господарями, нам більше не треба буде мордуватись, по дрібочці збираючи години, хвилини й секунди,- ні, ми одним махом здобудемо собі час усього людства! А хто володіє часом усього людства, той має необмежену владу! Подумайте лишень, панове, ми досягнемо мети! І в цьому нам допоможе те дівча Момо, що його всі ви хочете усунути! Мертва тиша впала в залі.

- Але ж ми знаємо,- вигукнув один,- що це дівча Момо не можна обдурити! Згадайте агента Бе Ел Ве дріб п'ятсот тридцять три дріб Це! Кожного з нас спіткає така сама доля!