Діана Джонс: Вуховертка та відьма

Стіна стала розпеченою до червоного.

Вуховертка опинилась на іншій стороні кімнати, навіть швидше ніж Томас сховався у ліжку. За розпеченою стіною роздавалося гарчання, яке дуже швидко виросло у виття та рев. Вуховертка затулила вуха. Як тільки вона це зробила, більша частина стіни зникла і у тому місці пронісся Мандрагор. Він горів чорним вогнем і був вищим ніж коли-небудь. Його очі були червоними ямами люті. Темний вогонь лився назад, з його рогів на голові.

Вуховертка виявила, що присіла під ліжком, не знаючи як вона туди потрапила.

- Черв’яки! — заревів Мандрагор. — Я ДАМ ЇЙ ЧЕРВ’ЯКІВ!

З-під ліжка, Вуховертка бачила його величезні ступні, які, зараз, здавалося, мали кігті, та залишали ями, що диміли, на підлозі, де він пройшов крізь її спальню та крізь стіну, поряд із дверима. Ревіння та напруження заповнило повітря, там де він пронісся. Підглядаючи з того місця, де вона присіла, Вуховертка побачила лускаті лапи, щурячі хвости, вкриті слизом копита, рогові кінцівки крил та багато дивніших речей, що були частинами безлічі демоні, що слідували за Мандрагором. Вона не намагалася їх розгледіти. Насправді, деякі з них змусили її заховати обличчя в долонях.

Із величезним тріскотом, Мандрагор увійшов у майстерню крізь стіну. Був такий шум, як у грозу. Вуховертка чула, як Белла Яга верещала:

- Це не я! Це не я!

Потім вона почула, як Белла Яга викрикує гнівні закляття. Тоді був гуркіт та Белла Яга просто верещала. Вуховертка бачила блиски зеленого та чорного світла.

Тоді все стихло. Це не була хороша тиша. Вуховертка залишилась, де була. Вона ані поворухнулась, ні відняла рук від обличчя, навіть коли почула, що двері її спальні відчинилися.

- Виходь, — сказав Мандрагор.

Вуховертка вилізла, дуже повільно. На її подив, не було ні спалених ділянок на підлозі, ні якихось дірок у стінах. Мандрагор стояв у дверях, виглядаючи як звичайних чоловік у поганому настрої, за винятком маленьких червоних іскор, у середині його очей.

- Вона наслала на тебе черв’яків, — сказав він.

- Так, — сказала Вуховертка, — а я поклала їх у ванну кімнату, щоб заховати. Це було помилкою.

- Магічні черв’яки проходять у магічне місце, — сказав Мандрагор. — Вони потрапили у моє лігво. Вона більше не буде цього робити. Ти більше не будеш цього робити. Я сказав їй, щоб зробила тебе справжнім асистентом та як слід навчала. Я не люблю, коли мене турбують.

- Дякую, — сказала Вуховертка. — Не могли б ви змусити її відправити мене у школу завтра, а також тоді, коли розпочнеться семестр? Я маю побачити мого друга Заварного Крема.

- Можливо, — сказав Мандрагор. Він підійшов до стіни, туди, де Вуховертка зробила дірку.

- У котеджі буде значно спокійніше, якщо мене цілий день не буде, — швидко зазначила Вуховертка.

- Я обміркую це, — сказав Мандрагор. Він увійшов у стіну та зник.

- Добре, — сказала Вуховертка. Вона повернулась та вирила Томаса з-під ковдри. Він лежав важкий та м’якесенький у її руках. Вуховертка зарилася обличчям у його хутро та почала муркотіти. Вуховертка посміхнулась. Вона подумала про те, що тільки-но сталося. — Знаєш, — сказала вона Томасу, — якщо я робитиму усе правильно, ми в змозі зробити так, щоб вони обидва поводилися саме так, як хочемо ми.

Вона віднесла Томаса по коридору до майстерні. Белла Яга, червона та зацькована, збирала уламки та осколки розбитих мисок, для змішування. Вона лиховісно повернула синє око у бік Вуховертки. Вуховертка сказала швиденько, перш ніж Белла Яга встигла щось вимовити:

- Будь-ласка, я прийшла на свій перший урок магії.

Белла Яга гнівно зітхнула.

- Добре, — сказала вона. — Зараз ти перемогла. Але хотіла б я знати як ти це зробила!

Минув рік.

Вуховертка щасливо зітхнула, коли прокинулась та спробувала витягти свої пальці ніг з-під товстого Томаса. Кожен у її новому будинку робив саме те, що вона від них хотіла. Це було, мало не, краще ніж у сиротинці. Мандрагор навіть почав називати її Любоверткою [13] В англійській мові він до її імені — Earwig (Вуховертка) додав одну букву та отримав — Dearwig (дослівно Dear — люба, wig — мозок). . Коли Вуховертка просила його наказати демонам принести їй сніданок, демони одразу його приносили. Вони починають виконувати накази Вуховертки, навіть не чекаючи поки вона спершу звернеться до Мандрагора. Вчора вони принесли їй меню сніданків найкращого готелю у місті. Вуховертка узяла його та вивчила.

Сніданок у ліжко, що складається з копченої риби чи з омлету, чи з обох разом? Поки вона розмірковувала що б вибрати, чи може ще й додати йогурту, то згадала єдину сумну пляму у її житті. Ніщо не змусить Заварного Крема відвідати її вдома. Він занадто сильно боїться Мандрагора. Нарешті, вона вибрала змішаний гриль, а щодо Заварного Крема, то вона може над ним попрацювати, так само, як вона попрацювала над своєю новою родиною.