Юрий Ячейкин - Спалах понадновот зiрки (на украинском языке)

Наша коробка височiла собi серед дiжок з рудими вiд пилу пальмами, якi можна побачити хiба на задрипаному вокзалi. Але ми зовсiм не вiдчували, що звисасмо зi стелi униз головою разом з порудiлими пальмами, крiзь плетиво яких Виглядали ще й столики з паперовими квiтами i пляшками пива. Словом, за усiма ознаками ми вистромилися з пiдлоги, хоч сподiвалися на цiлком протилежне. Та про науковий бiк цього феноменального явища я розповiм вам трохи згодом...

Так от, виглядасмо ми з ракети посеред абсолютно порожньоу зали (я маю на увазi повну вiдсутнiсть вiдвiдувачiв) i зачудовано лупасмо очима.

Коли це рипнули дверi, i в щiлину обережно просунулися двi голови, схожi одна на одну, як двi краплi води або ляльки масового виробництва. Вибалушилися вони у чотири ока на нашу заюшену вулканiчними наудками ракету, зойкнули у два роти i моментально, напрочуд синхронно зникли.

Атож! Не самi ми тодi дивувалися...

Ну, а про те, що трапилося наступноу митi, я й словом не прохоплюсь. Не тому, що хочу щось ганебне утасмничити, а тому, що менi самому стас на завадi власна природжена скромнiсть. Знасте, воно не бажано, щоб на додачу до мосу заробленоу важкою звитяжною працею всесвiтньоу слави видатного мiжзоряного розвiдника я зажив ще й жалюгiдноу слави безсоромного, хоч i цiлком об'сктивного хвалька.

Однак приховувати факти космiчноу ваги було б нiчим не виправданим злочином перед iсторiсю. Якщо я мовчатиму, буде закреслено одну з хвилюючих сторiнок зустрiчi двох цивiлiзацiй.

Ось чому я вам вiд себе нiчого не розповiдатиму, але, аби не завинити перед iсторiсю, процитую правдивий репортаж, видрукуваний наступного дня на перших шпальтах усiх газет нововiдкритоу планети. Зрештою, не я його писав. До того ж ви й самi могли б його розшукати у тамтешнiх пiдшивках. Та подорож туди довга. Отже, будемо вважати, що я просто заощаджую ваш дорогоцiнний час.

9. ОДНОБЕЗГОЛОВИЙ ГЕРОЙ КАПIТАН НЕБРЕХА

Цей вiкопомний документ про зустрiч двох високорозвинених цивiлiзацiй я вкарбував у пам'ять випадково. Рiч у тiм, що вiн мiстив у собi для свiжоу людини стiльки тасмниць i загадок, що доводилося ще i ще раз уважно вчитуватися у текст. I коли я зачитав до дiрок триста сiмнадцятий примiрник газети, виявилося, що я можу декламувати той репортаж, як вiршi.

Ось послухайте:

IМ'Я КОСМIЧНОГО ГЕРОЯ - КАПIТАН НЕБРЕХА!

ПЛАНЕТА ТАОТI У КРИЖАНИХ ОБIЙМАХ СМЕРТI!!!

ДИВЕРСIЯ У "ТЕЛЯЧIЙ РАДОСТI"!

ЛЕГЕНДАРНИЙ ПОДВИГ БРАТIВ ПО РОЗУМУ!

??? НАШI РЯТIВНИКИ - ЗЛОЧИНЦI???

100 000 ПОВНОЦIННИХ ПАР ГОЛIВ ВIТАЮТЬ НЕКОМПЛЕКТНИХ ГЕРОтВ!

ОДНОБЕЗГОЛОВИЙ КАПIТАН ДАр IНТЕРВ'Ю!

КАПIТАНА НЕБРЕХУ - НА СКРИЖАЛI IСТОРIт!

Ви, як журналiст, певно, вже збагнули, що усе це лише заголовки або, як кажуть газетярi, "шапки". Як бачите, мене тодi буквально закидали отими "шапками". А ось вам i текст:

"Мiльйони таотян i таотянок стали вчора свiдками двох всесвiтньо-iсторичних подiй, якi ще позавчора здавалися абсолютно неможливими. ухнiй взасмний природний зв'язок очевидний навiть чотириокому немовлятi, бо, якби не космiчна катастрофа, ми не були б свiдками i нечуваноу в iсторiу планети одностайностi в обох головах кожних таотянина i таотянки. Тiльки завдяки цiй другiй унiкальнiй за своум суспiльно-iсторичним значенням всепланетнiй подiу обидва заiржавiлi казанки дзеркального БББ, директора ресторану "Теляча радiсть", не опинилися на персональних кiлках.

Вiд учора обидвi голови кожного аборигена перетворилися на суцiльнi вмiстилища найвишуканiших подяк Однобезголовому Кульгавому Титановi Думки капiтановi Небресi.

Вчора, о 15 годинi 00 хвилин 59 секунд за середньопланетним часом сталася найстрахiтливiша в iсторiу планети найвищого гатунку космiчна катастрофа!

Планета опинилася у крижаних обiймах неминучоу смертi! ту холодний подих вiдчули всi уста!

Якби наш уславлений рятiвник, бувалий у бувальцях мiжзоряний вовк капiтан Небреха запiзнився хоч на хвилину, ви б нинi не читали вашоу улюбленоу газети. Жах!

Повторюсмо: якби герой запiзнився хоч на хвилину, ми б усi перетворилися на крижанi бурульки. Бр-р! Аж досi космiчний мороз (-273С) по шкiрi дере!

А трапилося ось що.

Безтямний директор ресторану "Теляча радiсть" дзеркальний БББ (читай Балабон, Будяк i Баран) обома своуми бездумними макiтрами, яким насправдi бiльше пасус назва порожнiх глечикiв, дожився до безмежно iдiотського вчинку.

Ця уособлена ганьба високорозвиненоу цивiлiзацiу таотян, цей анахорет, який своуми обома заплiснявiлими iнтелектами годен змагатися хiба що з мильними бульбашками, надумав не мало - не багато, як поглибити пiдвали ресторану, аби завше мати пiд свосю загребущою рукою широкий асортимент харчових продуктiв.