Диана Джонс - Будинок безлічі шляхів

Чарліна скривилася і решту листів просто нашвидкуруч переглянула. Ці листи нагадали дівчинці її власний лист до короля. «Так само без сенсу», — подумала вона. Їй стало очевидно, що це такі листи, на які славетний чарівник негайно відповідає: «Ні». Вона запхала їх, склавши стосиком, назад під «Дас Цауербух», а тоді кинула погляд на решту книжок на столі. На дальньому краю столу стояв цілий ряд високих грубезних книг, усі з назвою «Рес Магіка». Чарліна подумала, що їх вона передивиться пізніше. Вона навмання вибрала ще дві книжки. Одна називалася «Шлях пані Пентстеммон: Дороговкази істини» і справила на неї враження дещо моралізаторської. Чарліна відімкнула металеві клямри другої книги і розгорнула її на першій сторінці — вона називалася «Книга палімпсеста». Перегорнувши наступні сторінки, Чарліна виявила, що кожна з них містить одне нове заклинання — власне, заклинання з коротким описом, що воно робить, а внизу — перелік необхідних інгредієнтів і покрокова процедура його виконання.

— Оце вже на щось схоже! — втішилася Чарліна і всілася читати.

Після тривалого читання, коли Чарліна саме намагалася вирішити, що корисніше: «Заклинання, щоб відрізнити друга від недруга» чи «Заклинання збільшення розуму», а може, навіть «Заклинання польоту», вона раптом відчула, що їй терміново треба в туалет. Таке з нею часто траплялося під час читання. Вона підвелася, стискаючи коліна докупи, і раптом збагнула, що досі так і не знайшла, де в будинку туалет.

— Ой, як мені потрапити звідси до туалету? — гукнула вона.

На щастя, з повітря негайно озвався слабкий лагідний голос дідуся Вільяма:

— Поверни у проході наліво, моя люба, туалет — це будуть перші двері праворуч.

— Дякую! — видихнула Чарліна і побігла.

Ванна кімната виявилася настільки ж умиротворюючою, як і приязний голос дідуся Вільяма. Підлога в ній була викладена вже доволі вичовганим порфіром, а малесеньке віконце завішувалося зеленим тюлем. Ванна була обладнана всіма зручностями, до яких Чарліна звикла вдома (а вдома в них усе було тільки найкраще, подумала вона), тобто не тільки кранами, а й туалетним бачком. Щоправда, ванна і крани були дещо дивної форми, трохи схожі на цибулину, так ніби той, хто їх встановлював, не був цілком переконаний щодо їх призначення. Тим не менше, коли Чарліна заради перевірки спробувала відкрити крани, з них, як і належало, потекла гаряча і холодна вода; а на сушарці під дзеркалом висіли теплі рушники.

«Може, вкинути один із мішків з пранням у ванну? — замислилася Чарліна. — Ось тільки як мені потім усе це викручувати?»

Від ванної відходив довжелезний коридор з рядами дверей, які губилися в розмитій далині. Чарліна підійшла до найближчих і штовхнула їх, сподіваючись потрапити до загальної кімнати. Однак за дверима знайшлася малесенька спальня, котра, судячи з безладу, належала дідусеві Вільяму. Білі покривала сповзали з незастеленого ліжка на підлогу, де валялося кілька порозкиданих нічних сорочок у смужку. З напіввитягнутих шухляд комода звисали навпереміж сорочки, шкарпетки і якийсь невідомий Чарліні різновид довгої білизни, а у відчиненій шафі висів якийсь мундир, від якого відгонило цвіллю. Під вікном тут виявилися ще два мішки, жужмом напхані речами до прання.

Чарліна голосно зітхнула.

— Думаю, він захворів уже досить давно, — припустила вона, намагаючись викликати в собі співчуття. — Але чому, заради всього святого, саме я мушу наводити тут лад?

Ліжко почало дрібно дрижати.

Чарліна підскочила ближче, щоб роздивитися, що ж там діється. Причиною дрижання виявився Приблуда: зручно згорнувшись у постелі, він вичісував з шерсті блохи. Помітивши, що Чарліна на нього дивиться, песик заметляв хвостом, поплазував, опустивши обтріпані вуха, і благально заскавулів.

— Тобі не дозволяють тут бути, правда? — запитала його Чарліна. — Ну, нічого. Тобі тут, я бачу, зручно, а сама я однаково нізащо не стала би спати у цьому ліжку.

Вона вийшла зі спальні й відкрила наступні двері. На її превелику полегкість, за ними виявилася ще одна спальня, майже точнісінько така сама, як і в дідуся Вільяма, з тією тільки різницею, що тут було прибрано. Ліжко стояло чисте й акуратно застелене, шафа була зачинена, а шухляди комода, які Чарліна витягнула, щоби перевірити, усі до єдиної виявилися порожніми. Чарліна схвально кивнула і подалася у коридор до наступних дверей. За ними відкрилася ще одна акуратна спальня, а за наступними — ще одна, всі однаковісінькі.