— Чекай, — чоловік притримав Лауру за руку, — пігмей іде за нами.
Лаура та Ріно спинилися. Джеймі став перед ними та випростався, наче школяр перед директором. Схоже, він здогадався, що зараз вирішуватиметься його доля. Він не мав куди йти і небезпідставно припускав, що друга зустріч із ґевалом та його супутниками аж ніяк не є випадковістю, водночас Джеймі не мав уявлення, як це все пояснити. І як переконати, що він хоче залишитися з ними.
— Може, він боїться, що його переслідуватимуть, — припустила Лаура.
— А може, не варто було в це встрявати? — пробурчав Тимур. — Преподобний, звісно, молодець, гарно віддухопелив їх в ім’я Господа, але хто дасть гарантію, що ті двоє вилупків через півгодини не приведуть сюди ватагу з півсотні осіб?
— Якщо пощастить, за півгодини ми їхатимемо геть з Антофагасти.
Ріно довго роздивлявся Джеймі, відчуваючи, як ниє праве плече, м’язи якого впродовж минулих чотирьох років відвикли завдавати удари. Зрештою здоровань мовив:
— Якщо малий захоче — нехай іде з нами.
Запала кількасекундна мовчанка. Усі розглядали карлика.
— І в Атакаму також? — скептично підняв брову Тимур.
— І в Атакаму також, — поважно пробасив преподобний.
Українець роззявив рота, щоб запитати навіщо, проте Ріно випередив його, жестом пояснивши, що не бажає чути заперечень. Макака за інтонацією збагнув суть того, що сказав здоровань. Ступивши крок уперед, карлик урочисто простягнув південноафриканцю руку:
— No nos hemos presentado [78] Ми досі не познайомилися (ісп.).
, — й урочисто додав: — Jamie.
Преподобний ледь помітно кивнув й акуратно, самими лише пальцями потиснув правицю.
— Ріно, — долонька Макаки повністю зникла в долоні велетня.
Із незмінно серйозним виразом на обличчі Джеймі вивільнив руку та повернувся до француженки.
— Лаура, — посміхнулась та і потиснула руку з короткими та пухкими пальцями.
Останнім, скептично звівши обидві брови, потиснув руку українець:
— Тимур.
До холу ввійшла чилійка в зелено-жовтій уніформі компанії «Europcar».
— Te puedo ayudar de alguna manera? [79] Я можу чимось допомогти? (ісп.).
Усі повернули голови вбік дівчини. Дженджик із вибритими скронями кудись зник.
— Ми хотіли дізнатися, чи можливо орендувати у вас мотоцикли для поїздки в пустелю, — англійською відгукнулася Лаура.
— Мотоцикли? — не приховувала здивування чилійка. — Я можу запропонувати вам чудові повнопривідні позашляховики за гарною ціною…
— Дякую, — зупинила її Лаура, — нам потрібні саме мотоцикли.
— Я перепрошую, але мені здається, що «Europcar» не здає в оренду мотоцикли.
— Ви впевнені чи вам здається? — не втрачала надії Лаура.
— Якщо ви почекаєте, я зателефоную й уточню.
— Так, будь ласка, — кивнула француженка.
— Ходіть за мною.
Вони знову опинилися біля глянцевої зеленої стійки, за якою півгодини тому Лаура Дюпре намагалася розрахуватися за оренду пікапа «Mitsubishi Katana». Працівниця «Europcar» узяла телефонну слухавку та почала набирати номер центрального офісу.
— Qué es lo que quieren? [80] Про що вони запитують? (ісп.)
— поцікавився Макака, чиє підборіддя на якихось п’ять сантиметрів вивищувалося над стійкою.
— Necesitan motocicletas para ir al desierto [81] Їм потрібні мотоцикли, щоб їхати в пустелю (ісп.).
, — не забираючи слухавку від вуха, відповіла чилійка. Вона здивовано зиркнула на трійцю, а потім знову на карлика, не розуміючи, чому він запитує, якщо зайшов до офісу разом із ними.
— Por qué no les das las motocicletas? [82] І чому ви не дасте їм мотоцикли? (ісп.)
— No tenemos motocicletas aquí, — дівчина махнула рукою вбік стоянки, де знаходилися лише позашляховики й одна чи дві малолітражки. — Y, si las tuviéramos, sería muy poco probable que les permitiéramos ir a Atacama [83] У нас немає мотоциклів. Навіть якби були, ми б навряд чи дозволили поїхати на них у Атакаму (ісп.).
.
— Diles que yo les puedo dar las motos, — упіймавши здивований погляд чилійки, Макака ствердно труснув головою. — Diles eso! [84] Скажи їм, що я можу дістати мотоцикли. Скажи! (ісп.)
Працівниця «Europcar» опустила слухавку і зміряла поглядом Тимура та Лауру.
— Ваш… е… друг каже, що знає, де дістати мотоцикли.
Ріно, Тимур та Лаура одночасно повернули голови й утупилися в Макаку. Той по-конячому підтягнув у посмішці верхню губу і ствердно замотав головою, підтверджуючи, що чилійка за стійкою переклала правильно.
— Motocicletas, — Джеймі шморгнув носом, розставив руки так, наче стискав ними мотоциклетне кермо, і для більшої певності диркнув, імітуючи звук двигуна мотоцикла: — Дрин-дин-дин-дин-дин-дин!
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу