Стівен Кінг - Аутсайдер

– Усе чисто, – сказав Сабло.

– Ви перша, – мовила Ріґґінз.

За інших обставин Марсі поступилася б вагітній пані й потримала б у собі рідину трохи довше, але не зараз. Вона зайшла до вбиральні, зачинила двері й побачила, що кришка на бачку лежить нерівно. Бозна-що вони там шукали – певно, наркотики. Вона випорожнялася, опустивши голову й сховавши обличчя в долонях, щоб не дивитися на інший безлад у вбиральні. Чи варто забирати на ніч додому Сару й Ґрейс? Чи зможе вона провести їх під сліпучими прожекторами телевізійників, що їх до того часу точно вже встановлять? Якщо не сюди – то куди? До готелю? Та чи вони (стерв’ятники, як назвав їх патрульний) не знайдуть їх і там? Звісно що знайдуть.

Коли вона закінчила свою справу, у туалет пішла Бетсі Ріґґінз. Марсі прослизнула в їдальню, бо не мала бажання знову ділити ослінчик із офіцером Шаму. [37] Косатка, зірка шоу в «Морському світі Сан-Дієґо» шістдесятих років. Копи оглядали робочий стіл Террі – перевертали й переривали його стіл, якщо точніше, – повисували всі шухляди, більшість вмісту яких було звалено в купи на підлозі. Комп’ютер уже розібрали, на деталі наліпили жовті стікери, наче готувалися до розпродажу.

Марсі подумала, що ще годину тому найважливішою річчю в її житті була перемога «Золотих драконів» і поїздка на фінал.

Повернулася Бетсі Ріґґінз.

– Ох, тепер набагато краще, – сказала вона, сідаючи за обідній стіл. – Принаймні на найближчі п’ятнадцять хвилин.

Марсі розтулила рота й мало не бовкнула: «Сподіваюся, твоя дитина помре».

Натомість вона сказала:

– Добре, що хоч комусь стало краще. Хоч на п’ятнадцять хвилин.

Детектив Андерсон:Що, Клоде, добре тут побувати, коли не ти в халепі? Новий досвід.

Болтон:А знаєте, щось таке є. І та поїздка на передньому сидінні поліцейської автівки, а не на задньому. Дев’яносто миль на годину майже всю дорогу від Кеп-Сіті. Блимавки, сирена, увесь набір. От правда. Це добре.

Детектив Андерсон:Що ти робив у Кеп-Сіті?

Болтон:Оглядав пам’ятні місця. Мав кілька днів вихідних, то чом би й ні? Не протизаконно ж, правда?

Детектив Андерсон:Я так розумію, ти бачився з Карлою Джеппесон, яку в робочий час називають «Жаданою Феєю».

Болтон:Та ж маєте знати, бо вона повернулася сюди зі мною на поліцейському авто. І, до речі, дякує вам за поїздочку. Сказала, що «Трейлвейз» [38] «Trailways» – одна з найбільших приватних транспортних компаній штату Нью-Йорк. до вас, як куцому до зайця.

Детектив Андерсон:І пам’ятні місця ти, в основному, оглядав у номері 509 мотелю «Вестерн Віста», що на Трасі 40?

Болтон:Ой, та ми ж там не весь час сиділи. Двічі обідали в «Бонанзі». Там збіса добре годують, та ще й задешево. А ще Карла захотіла в торговий комплекс, тож ми й там трохи часу згаяли. У них є скеледром, і я цю манюню у дві секунди здолав.

Детектив Андерсон:Навіть не сумніваюся. А ти знав, що тут, у Флінт-Сіті, вбили хлопчика?

Болтон:Може, бачив щось таке в новинах. Чуєте, ви ж не думаєте, що я якось до цього причетний?

Детектив Андерсон:Ні, але ти можеш володіти інформацією про причетного.

Болтон:Та як же я…

Детектив Андерсон:Ти працюєш викидайлом у «Прошу, джентльмени», правильно?

Болтон:Я один зі співробітників служби охорони. Терміна «викидайло» ми не вживаємо. «Прошу, джентльмени» – заклад класу люкс.

Детектив Андерсон:Не буду з тобою сперечатися. Мені повідомили, що ти працював у вівторок уночі. І поїхав із Флінта тільки в середу після обіду.

Болтон:Це Тоні Росс вам розповів, що ми з Карлою подалися до Кеп-Сіті?

Детектив Андерсон:Так.

Болтон:Маємо знижку в тому мотелі, бо він належить дядькові Тоні Росса. Уночі вівторка Тоні також був на зміні, саме тоді я й попросив його зателефонувати дядьку. Ми з Тоні близькі приятелі. З четвертої до восьмої стояли на дверях, а з восьмої до півночі – у партері. Партер – це місце перед сценою, де сидять джентльмени.

Детектив Андерсон:Ще містер Росс мені розповів, що близько восьмої тридцять ти бачив одного свого знайомого.

Болтон:О, ви про Тренера Ті. Ей, ви ж не думаєте, що це він розправився з хлопчиком? Бо Тренер Ті – людина путяща. Він тренував племінників Тоні до змагань Попа Ворнера й до Малої ліги. Я здивувався, коли побачив його в нашому закладі, та шокований не був. Ви й гадки не маєте, яких людей ми бачимо в партері – банкіри, юристи, навіть дехто з духовенства. Але в нас таке ж правило, як і у Веґасі – що трапляється в «Джентльменах», те лишається в…