Тесс Герритсен - Асистент

— Для серійного убивці — просто рай на землі, — підсумував Дін.

Ріццолі поглянула на Діна. Її не здивувала інформація про його воєнну службу — це вона вже й так встигла збагнути з його витримки і впевненості. Він явно бував у місцях бойових дій і знав сценарій, який завжди розігрують переможці на війні: приниження ворога, захоплення трофеїв…

— Наш убивця був у Косово, — сказала вона.

— Якраз таке місце, де в нього справи йшли просто прекрасно, — сказав Конвей. — Де насильницька смерть нікого не дивує. Убивця може прийти в таке місце, зробити що завгодно й піти собі — і ніхто навіть не помітить його. Немає способу дізнатися, скільки таких убивств могли здатися наслідком війни.

— Отже, можна припустити, що це імміґрант, — сказала Ріццолі. — Біженець, який недавно виїхав із Косово.

— Така версія існує, — сказав Дін.

— Версія, про яку ви знали від самого початку.

— Так, — без вагань відповів він.

— Ви приховували надзвичайно важливу інформацію і спостерігали за тим, як тупі копи натикаються на стіни, бігаючи із зав’язаними очима.

— Я дозволив вам дійти власних висновків.

— Так, але без повної картини. Це допомогло б нам, — сказала вона, показавши на фото.

Дін і Конвей перезирнулися і Конвей сказав:

— Боюся, це навіть не все, чого ви не знали.

— Не все?

Дін видобув із великої теки ще одне фото з місця злочину. Ріццолі думала, що готова до чого завгодно, але четверта фотографія пройняла її до кісток. Вона побачила молодого білявого чоловіка з ріденькою борідкою. Він був радше сухорлявим, аніж м’язистим. На кістлявому тілі виднілися ребра, плечі виступали вперед, наче білі шарніри. Ріццолі явно бачила вираз обличчя юнака: м’язи застигли маскою жаху.

— Цю жертву знайшли 29 жовтня минулого року, — пояснив Дін. — Тіла дружини виявити не вдалося.

Ріццолі ковтнула і відвела погляд від обличчя жертви.

— Знову Косово?

— Ні. Фейєтвіль, Північна Каліфорнія.

Ошелешена Ріццолі поглянула на нього. Витримала його погляд. Щоки їй заливав рум’янець гніву.

— Скільки ще було вбивств, про які ви не сказали мені? Скільки ще цих клятих випадків?

— Це все, що нам відомо.

— Тобто могли бути й інші?

— Могли. Але в нас немає повного доступу до інформації.

Ріццолі кинула на нього недовірливий погляд.

— Це у ФБР немає повного доступу до інформації?

— Агент Дін хоче сказати, що могли бути випадки поза межами нашої юрисдикції, — втрутився Конвей. — Ідеться про країни, в яких не здійснюється повний облік злочинів. Пам’ятайте, ми говоримо про зони збройних конфліктів і політичної нестабільності. Саме такі місця мали б приваблювати нашого вбивцю. Там він почувається зручно, як удома.

« Убивця, який вільно долає океани. Чий ареал полювання не обмежений кордонами держав » . Вона швидко пригадала все, що знала про Домінанта. Те, як швидко він нав’язує жертвам свою волю. Як прагне контакту з мертвою плоттю. Його універсальний ніж. І волокна з парашутної тканини — темно-зелені. Обмірковуючи останні слова Конвея, вона відчувала на собі погляди обох чоловіків. Вони випробовували її і хотіли дізнатися, чи вона виправдає їхні сподівання.

Ріццолі поглянула на останню з фотографій.

— Ви сказали, що того разу він здійснив напад у Фейєтвілі.

— Так, — відповів Дін.

— У тих краях є військова база, якщо не помиляюся?

— Форт Бреґґ. Приблизно за десять миль на північний захід від Фейєтвіля.

— Скільки людей там розквартировано?

— Приблизно сорок одну тисячу осіб, які перебувають на регулярній службі. Там Вісімнадцятий повітряно-десантний корпус, Вісімдесят друга повітряно-десантна дивізія і Командування спецоперацій сухопутних військ.

Дін одразу ж відповів їй — отже, цю інформацію він вважав актуальною. Він уже встиг сам знайти її і тримав усі дані в голові.

— І тому ви залишили мене із зав’язаними очима? Бо ми маємо справою з людиною, яка пройшла воєнну підготовку. Яка вбиває за гроші.

— Ми самі діяли із зав’язаними очима. — Дін нахилився вперед, так близько до неї, що Ріццолі тепер не бачила Конвея і кабінет, а лише його обличчя. — Коли я прочитав звіт для ПЗНЗ, складений поліцією Фейєтвіля, то подумав, що тут повторюється Косово. Місце вбивства мало знайомий типовий вигляд. Убивця все одно що автограф на ньому поставив — ясно було, що це він. Поза вбитого чоловіка. Тип леза, який використовувався для coup de grâce. Посуд, який поставили на коліно жертві. Викрадення дружини. Я негайно полетів у Фейєтвіль і два тижні брав участь у розслідуванні, яке проводили місцеві правоохоронці. На жодного підозрюваного вийти не вдалося.