— Раніше ви хоча б могли вбивати людей, а зараз вже й цього не можете.
Вбивця вистрілив удруге, і раптом все скінчилося…
Батькам засуджених до страти офіційно нічого не повідомлялося щодо виконання вироку, але радянська влада мала ще більш підступні та жорстокі правила. Через кілька днів після третього жовтня родини смертників отримали квитанції й офіційне прохання сплатити за використані кулі для вбивства їх дітей. Ціна однієї кулі була три карбованці, але мати Геги змусили заплатити шість — і за кулю, яка застрягла, яка не вилетіла, або вилетіла, але кат просто вистрілив мимо, хоча повірити в це дуже важко, оскільки вони не промахувались і з більшої відстані, не те що з такої короткої, і саме це було історією всієї радянської імперії.
Тим же, хто виконував розстріли, за кожного вбитого в’язня додавали чотирнадцять карбованців до щомісячної зарплатні. Там, де смерть людини коштувала чотирнадцять карбованців, яку цінність могло мати життя.
Вони не є героями, і те, що вони зробили, усіма мовами називається злочином.
Тому:
Батьки і члени родин викрадачів літака, друзі і близькі ніколи не казали, що Гега та його друзі — невинні, що не мали відповідати за те, що скоїли.
Захоплення літака — повсюди злочин, і тим більше тоді, коли це призводить до жертв, викрадачі мають бути покарані.
Але:
Розстріл тих, хто нікого не вбив, такий само злочин, як і викрадення літака, а може й гірше.
Більше того:
Злочином є розстріл за спробу захоплення літака людини, якої взагалі не було в тому літаку. Як видно, неабияка жорстокість, проявлена до грузинського ченця з боку уряду, повністю змінила свідомість того охоронця, для якого чернець до розстрілу був духовним наставником у тбіліській в’язниці КДБ. Той охоронець покинув роботу в тюрмі й пішов працювати до монастиря, де так любив лишатись наодинці розстріляний чернець. А в тому селі, звідки як на долоні було видно засніжену дорогу до монастиря, якою йшов колишній охоронець, у той самий день з’явилася легенда, що ченця не вбили, не знайшовши необхідності у вбивстві невинної людини.
Сьогодні у Грузії безліч людей так само вірить, що викрадачі літака досі живі, десь далеко від цього повного злих світу, оскільки вони дуже хотіли полетіти, і вони дійсно полетіли…
Галактіон Табідзе — видатний грузинський поет кінця XIX–XX століття. ( Тут і далі прим. пер. )
Земелі — неформальна назва місцевості у Тбілісі, що прилягає до площі Руставелі.
Ортачала — один із районів Старого Тбілісі.
Гурія — сучасний адміністративний край і історична область, регіон у Західній Грузії.
Отар Лазишвілі — підпільний мільйонер, один із найвпливовіших людей свого часу.
Тенгіз Абуладзе — видатний грузинський радянський кінорежисер (трилогія «Благання», «Дерево бажань», «Покута»; «Я, бабуся, Іліко та Іларіон»), лауреат Ленінської премії, спеціального призу журі Канського кінофестивалю, премії «Ніка».
Проспект Руставелі — центральна вулиця Тбілісі.
Мтацмінда (груз. Свята гора) — гора у Тбілісі.
Кеке — Єкатерина Геладзе, мати Йосипа Сталіна.
7 листопада — День Великої Жовтневої соціалістичної революції.
Чашка (справжнє імя — Михаїл Джанашвілі) — відомий у Тбілісі нелегальний торговець лікарськими засобами, єврейського походження.
Лази — етнічна група грузинів, що проживають здебільшого на території Туреччини.
Самсун — місто на півночі Туреччини.