Нарешті комп’ютер радісно пікнув.
— Чую, з’явився ще один результат, — озвалася Ґеттем. — Що там?
Ленґдон подивився на екран.
Алегорія Ґрааля в середньовічній літературі:
Трактат про сера Ґавейна і Зеленого рицаря.
— Алегорія Зеленого рицаря, — крикнув він бібліотекарці.
— Не те, — сказала Ґеттем. — У Лондоні навряд чи покояться міфічні зелені велетні.
Ленґдон і Софі терпляче сиділи перед екраном. Ще два сумнівні результати. Довга пауза. Нарешті комп’ютер знову пікнув, але інформація виявилась зовсім несподіваною.
Die Opern von Richard Wagner
— Опери Ваґнера? — здивувалась Софі.
Ґеттем з пакетиком розчинної кави підійшла до дверей.
— Дивно. Хіба Ваґнер був рицарем?
— Ні, — відповів Ленґдон. Цей варіант його несподівано заінтригував. — Зате він був відомим масоном. — Так само, як і Моцарт, Бетховен, Шекспір, Ґершвін, Гудіні та Дісней. Про зв’язки масонів з тамплієрами, Пріоратом Сіону і Святим Ґраалем написано безліч книжок. — Я хочу це подивитися. Як завантажити весь текст?
— Вам не потрібний весь текст, — сказала Ґеттем. — Клацніть на заголовок, і комп’ютер покаже уривки контексту з вашими ключовими словами.
Ленґдон зробив, як вона порадила.
Відкрилось нове вікно.
... міфічний рицар на ім’я Парсіфаль, що...
... метафоричний пошук Ґрааля, який є підставою...
... Лондонська філармонія 1855 року...
... антологія опер Ребекки Поп «Діва»...
... могила Ваґнера у Німеччині...
— Не те, — розчаровано сказав Ленґдон. Однак його вразило, наскільки просто і зручно було користуватися системою. Цих уривків із ключовими словами вистачило, щоб він згадав, що опера Ваґнера «Парсіфаль» — це алегорична розповідь про Марію Магдалину і продовження роду Ісуса Христа; в ній ідеться про молодого рицаря, який шукає правди.
— Наберіться терпіння, — порадила Ґеттем. — Це як лотерея. Хай машина шукає.
Протягом кількох наступних хвилин комп’ютер знайшов іще кілька текстів із посиланнями на Ґрааль, у тому числі про трубадурів — знаменитих французьких мандрівних співаків. Ленґдон знав, що слова «менестрель» і «міністр» насправді походять від одного кореня. Трубадури були мандрівними слугами, або ministers, церкви Марії Магдалини, які у пісенній формі розповідали простому людові про згублену священну жіночність. Дотепер трубадури прославляють у піснях чесноти «нашої королеви» — таємничої прекрасної жінки, якій вони навік віддали серця.
Ленґдон швидко завантажив контекст, але не виявив нічого цікавого.
Комп’ютер знову пікнув.
Рицарі, валети, папи й пентаграми:
Історія Святого Ґрааля в картах таро
— Нічого дивного, — сказав Ленґдон Софі. — Деякі наші ключові слова збігаються з назвами карт. — Він узяв мишу, щоб клацнути на гіпертекст. — Не знаю, Софі, чи казав тобі дідусь, коли ви грали з ним у таро, що ця гра — завуальована розповідь про згублену наречену і злочинну Церкву.
Софі здивувалась.
— Я цього не знала.
— У цьому суть. За допомогою метафоричної гри послідовники Ґрааля приховували свої справжні ідеї від пильного ока Церкви. — Ленґдон часто замислювався, як багато сучасних гравців у карти здогадується, що чотири масті — піки, черви, трефи й бубни — це символи, пов’язані з Ґраалем, які походять безпосередньо від чотирьох мастей таро: мечів, кубків, скіпетрів і пентаграм.
Піки були мечами — лезо. Чоловік.
Черви були кубками — чаша. Жінка.
Трефи були скіпетрами — царська кров. Жезл із квіткою.
Бубни були пентаграмами — богиня. Священна жіночність.
Ще за чотири хвилини, коли Ленґдон уже почав боятися, що вони не знайдуть тут того, за чим прийшли, комп’ютер видав новий результат.
Вага геніальності:
Біографія сучасного рицаря
— Вага геніальності? — із сумнівом прочитав Ленґдон. — Біографія якогось сучасного рицаря?
Ґеттем визирнула з-за дверей.
— Наскільки сучасного? Тільки не кажіть мені, що це ваш сер Руді Джуліані [34] Руді Джуліані — імовірно, мається на увазі мер Нью-Йорка Рудольфо Джуліані.
. Як на мене, до рицаря він трохи не дотягує.
Ленґдон мав власні сумніви щодо недавнього посвячення в рицарі сера Міка Джеґґера, але навряд чи момент був відповідний, щоб обговорювати принципи, за якими сьогодні в Британії роздають рицарські звання.
— Подивлюся, що там. — Ленґдон клацнув мишею на гіпертекст:
...почесний рицар, сер Ісаак Ньютон...
...у Лондоні 1727 року і...
... його могила у Вестмінстерському абатстві...
Читать дальше