• Пожаловаться

Наталка Шевченко: Оксамитовий перевертень

Здесь есть возможность читать онлайн «Наталка Шевченко: Оксамитовий перевертень» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях присутствует краткое содержание. Город: Харків, год выпуска: 2012, ISBN: 978-966-03-4560-7, издательство: Фоліо, категория: Триллер / Ужасы и Мистика / на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале. Библиотека «Либ Кат» — LibCat.ru создана для любителей полистать хорошую книжку и предлагает широкий выбор жанров:

любовные романы фантастика и фэнтези приключения детективы и триллеры эротика документальные научные юмористические анекдоты о бизнесе проза детские сказки о религиии новинки православные старинные про компьютеры программирование на английском домоводство поэзия

Выбрав категорию по душе Вы сможете найти действительно стоящие книги и насладиться погружением в мир воображения, прочувствовать переживания героев или узнать для себя что-то новое, совершить внутреннее открытие. Подробная информация для ознакомления по текущему запросу представлена ниже:

Наталка Шевченко Оксамитовий перевертень

Оксамитовий перевертень: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Оксамитовий перевертень»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Наталка та Олександр Шевченки – талановитий тандем у сучасній українській літературі, яскраве відкриття конкурсу «Коронація слова» та поки ще єдині письменники, котрі наполегливо розвивають жанр «хоррор» на рідних теренах. У харківському видавництві «Фоліо» вийшли їхні романи  «Бранці мороку» (2007) та «Кривава осінь у місті Лева» (2008). «Оксамитовий перевертень» - це знову суміш жахів, містики, вибухового екшену та гумору в класичних пропорціях подружжя Шевченків за рецептурою, що гарантує насолоду. Двох переможців тут бути не може…

Наталка Шевченко: другие книги автора


Кто написал Оксамитовий перевертень? Узнайте фамилию, как зовут автора книги и список всех его произведений по сериям.

Оксамитовий перевертень — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Оксамитовий перевертень», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема

Шрифт:

Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— Вставай, — звеліла вона, і він покірно підвівся. — От же ж лихо, доки там твоя мати мою вбиває, ти тут штани намочив! Юхиме, слухай мене уважно. Я зараз піду, а ти, якщо тебе хтось спитає, скажеш, що мене не бачив, а просто у річку впав. Зрозуміло?

— Таак. Гаапілька ка-ала, я іі не баців.

Дівчина зітхнула. Та бог з ним, яке має значення, що він скаже, так чи інакше, вона вже буде далеко — так далеко, що туди не дотягнуться закривавлені руки односельців. А якщо вона повернеться... себто коли вона повернеться за боргом, ніхто з них не зможе завдати їй шкоди — ні поодинці, ні гуртом, най би село до того часу і вдесятеро збільшилося.

Тому що вона не буде такою доброю, як мама.

Цікаво, чому їй не плачеться? Лише холодно і терпко всередині, там, де серце... Та треба ще Юхиму наказати, щоб оженився, як того хоче Левко, бо неня говорили — біди не буде, якщо діточки знайдуться, вони не слабуватимуть, то хай собі, хороший парубок, а на статки не одна сирота піде, та й недовго їй мучитися за Юхимом — років п’ять... Гафійка ще раз зиркнула на хлопця — ні, менше. Років зо три. Часу немає — ані в неї, ані в нього.

— Тобі батько велів женитися? — прямо спитала вона. Той кивнув.

— Ка-али, ожене.

— Добре. Тільки Орисю не бери, бо вона вже з пузом, хоча й сама не знає.

— Овва, не бели! А як тато звеляць?

— А ти татові вповідай, що хочеш на святу Покрову братися — хто ж тобі відмовить? До Покрови в Орисі живіт на ніс налазити буде! Повтори, що мусиш говорити?

— На Поклову хосю зенитися.

— Молодець. — Гафія чмокнула хлопця в чоло і здивувалася, відчувши, як по щоці в неї потекло щось тепле. Що ж вона за почвара — плаче, залишаючи слинявого нетяму, а коли матусю... її ріднесеньку... Тут Гафійка захлинулася власними думками — і риданнями.

— Цюєс, цюєс, — не зважаючи на її схлипування, Юхим смикав Гафійку за рукав сорочки, — а як ти заєс пло Олисю? Вона кала топі?

— Ні. Нічого вона мені не казала. — Дівчинка зловтішно хмикнула, вмить опанувавши себе. — Просто знаю, і все. Воно й на краще, — вже сама до себе промовила вона. — Орися — не Меланка, їй цього не подарують, ще в дьогті скупається та пір’ям порозкошує, курва вона, й мати її курва!!!

— Сцьо?

— Пусте. — Гафійка скуйовдила рідкуватий, м’який, як пушок курчатка, чуб хлопця і, не озираючись, заквапилася до місточка. Біжачи, вона повторювала подумки, що більше не оглянеться, нізащо, хоч би там що, хоч би стрісли в неї за спиною усі Висівки нараз, та все ж не втрималася, бо до неї долетів жахливий сморід, наче з пекла, він захопив її зненацька і зупинив — прямо на мосту. Це дим. Щось горить. Гафія таки обернулася й скрикнула: багряні спалахи вогню розтинали небо і її зіниці.

Вони підпалили хату.

Мазанка палахкотіла, як сухий сніп, вогонь обіймав її, облизував жадібно, палко, здавалося, що з-під призьби випустила свої пелюстки гігантська палаюча квітка, вогниста росичка, що впіймала біленьку комаху оселі і тепер не випустить її нізащо, доки не лишиться чорний попіл, сіро-чорна зола з білої кузьки... Що ж вони зробили з маминим тілом? Що ці іроди збираються з ним робити?!

Тріснула балка, солом’яна стріха теж взялася вогнем, і навіть крізь зелений серпанок дерев у крихітному садочку Гафійка помітила стовп сяючих леліток, що здійнявся догори. Якусь мить ті іскри ще трималися купи, а потім розсипалися, бризнули врізнобіч, рознесені вітром, яскраві, грайливі, як зоряний дощ, що раптом узяв та й полетів до неба, а не до землі. Хтось окликнув її, чийсь голос — тінь чийогось голосу спитала похмуро, чого вона чекає, і Гафійка, що вже готова була бігти назад, до матінки, до своєї хати, завмерла, здригнулася, востаннє уявивши собі понівечену неньку, — куди вони кинули її, у вогонь? — і повільно, човгаючи ніжками у грубих постолах, посунула вперед, сама не відаючи дороги. Під колодами, гладенька, як атласна стрічка, вплетена в її косу, переливалася жовтим тиха Качечка.

— Господи помилуй! — приніс вітер услід за чадом.

Це вбивці. Вони моляться. Он скільки молитов, щоб виблагати в їхнього Бога якоїсь милості. А її мама в житті й мухи не забила. Всіх лікувала, хто приходив до неї, жодному не відмовила. Їй було тридцять років — ще молода. Чому Він не помилував її?

Гафія зірвала з шиї хрестик, на якому присягала матері, і якийсь час — хвилю чи вічність — дивилася, як потьмяніле срібло відзивається сіруватим блиском на пестощі сонячних промінців. Вона утеряла все, що мала, але не себе. І не своє знання. Вона втратила матусю і господу, тихе життя і мрії. Добрі сусіди вбили Уляну і розтрощили майбутнє її дочки. У Гафійки не залишилося нічого, а Бога... що ж, мабуть, його в неї ніколи й не було. Рай не для таких, як вона.

Читать дальше
Тёмная тема

Шрифт:

Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Оксамитовий перевертень»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Оксамитовий перевертень» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё не прочитанные произведения.


Наталка Шевченко: Кривава осінь в місті Лева
Кривава осінь в місті Лева
Наталка Шевченко
Наталка Шевченко: Бранці мороку
Бранці мороку
Наталка Шевченко
Наталка Сняданко: Комашина тарзанка
Комашина тарзанка
Наталка Сняданко
Наталка Шевченко: Привид у Домі Гукала
Привид у Домі Гукала
Наталка Шевченко
Наталка Шевченко: Янголи, що підкрадаються
Янголи, що підкрадаються
Наталка Шевченко
libcat.ru: книга без обложки
libcat.ru: книга без обложки
Сергей Болотников
Отзывы о книге «Оксамитовий перевертень»

Обсуждение, отзывы о книге «Оксамитовий перевертень» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.