Ден Браун - Втрачений символ

— Та годі вам, — розсміявся настоятель. — Дякую, професоре. Звісно, ви маєте рацію.

Тепер Ленґдон збагнув, що його пошили в дурні. «Він і так все це знає».

— Циркумпункт, — сказав Геловей, і досі посміхаючись, — є загалом символом древніх таємниць. І тому я припускаю, що його знаходження в цьому футлярі — це не випадковість. Згідно з легендами, секрети цієї мапи сховані в найменшій з її деталей.

— Прекрасно, — мовила Кетрін, — але навіть якщо цей символ зображено там не просто так, то він аж ніяк не наближає нас до розшифрування цієї мапи, правда ж?

— Ви раніше сказали, що розламану печатку було втиснено перснем Пітера?

— Так.

— І ви сказали, що цей перстень з вами?

— Так, він у мене, — відповів Ленґдон. Засунувши руку в кишеню, він дістав пластиковий пакет і поклав його на стіл перед настоятелем.

Геловей взяв перстень і почав обмацувати його.

— Цей унікальний перстень виготовили одночасно з масонською пірамідою, і, згідно з традицією, його носив масон, який відповідав за її збереження. Сьогодні, коли я намацав маленький циркумпункт в основі кам’яної скриньки, то збагнув, що цей перстень є насправді частиною символону.

— Невже?

— Я в цьому не сумніваюся. Пітер — мій близький друг, і він носив цей перстень багато років. Я його досить добре знаю. — З цими словами Геловей подав перстень Ленґдонові. — Можете самі пересвідчитися.

Ленґдон узяв перстень, уважно до нього придивився і пробігся пальцями по двоголовому феніксу, цифрі 33, написам «Порядок із хаосу» та «Усе відкривається на тридцять третьому ступені». Але нічого незвичного не відчув. Та коли його пальці почали обводити зовнішнє коло древньої прикраси, він раптом зупинився. Спантеличено перевернувши перстень, професор вдивився у самісінький його край.

— Знайшли? — спитав настоятель.

— Гадаю, що так! — відповів Ленґдон.

Кетрін ближче підсунула стілець.

— А що там?

— Знак «градус» на краю, — сказав Ленґдон, демонструючи їй свою знахідку. — Він такий малий, майже непомітний для очей, але на дотик цей знак вигравіруваний і схожий на малесеньку насічку.

Знак градуса розташовувався скраю, здавалося, наче його навмисне зробили одного розміру з випуклим кружальцем в основі кам’яного футляра.

— Він має той самий розмір? — збуджена й зацікавлена Кетрін присунулася ще ближче.

— Є лише один спосіб перевірити це. — Ленґдон взяв перстень, опустив його в скриньку і з’єднав два крихітних кружальця. Потім натиснув, кружальце-виступ у скриньці сумістилося з круглим отвором на персні — і почулося слабке, але чітке «клац!»

Вони всі аж підскочили.

Ленґдон чекав, але не сталося нічого.

— Що то було? — спитав священик.

— Нічого, — відповіла Кетрін. — Кружальця з’єдналися... Але більше нічого не відбулося.

— Жодного великого перетворення? — спантеличено спитав Геловей.

«Ми ще не закінчили», — здогадався Ленґдон, поглянувши на двоголового фенікса та число 33, вирізьблені на персні. Все відкривається на тридцять третьому ступені . На думку професорові одразу спав Піфагор, священна геометрія та кути; він подумав, а чи не означає в цьому випадку слово degree математичне поняття «градус», а не «ступінь»?

Завмерши серцем, Ленґдон простягнув руку і взявся за перстень, який неначе прикипів до основи скриньки. А потім почав повільно повертати його праворуч.

Все відкривається на тридцять третьому «градусі» .

Професор повернув перстень на десять градусів... двадцять... тридцять...

Ленґдон аж ніяк не очікував того, що сталося потім.

Перетворення .

Настоятель Геловей почув, як щось сталося, але не побачив.

Потойбіч стола мовчки заклякли Ленґдон та Кетрін, мабуть, оніміло витріщившись на кам’яний куб, який щойно з гучним ляскотом трансформувався просто перед їхніми очима.

Геловей не втримався і посміхнувся. Він очікував на такий результат і, хоча й досі не знав, як це допоможе їм розшифрувати піраміду, насолоджувався рідкісним шансом навчити символознавця з Гарварду дечого з царини символів.

— Професоре, — сказав настоятель, — мало хто знає, що масони побожно ставляться до форми цього куба — ми його називаємо ашлар , бо він є тривимірним відтворенням набагато древнішого двовимірного символу. — Настоятелю не треба було питати, чи впізнав професор древній символ, що лежав тепер перед ними на столі. Бо то був один з найвідоміших символів у світі.