Андраш Беркеші - Списоносці

— Я ніколи й не казав, що це легко. Але, наскільки я зрозумів ваші плани, ви хочете відірвати східні країни од Радянського Союзу по можливості без війни.

— Звичайно. Це найбільше з наших сподівань.

— Що ж, дорогий пане полковник, — зауважив я з посмішкою, — ми в основному з'їли вже свій хліб і не вважаємось новачками в цій професії.

Пайп голосно зареготав. Потім весело набив тютюну в люльку, вирізану з кореня, і запахкав димом.

— Ви, Райнаї, чудова людина. Чудова людина.

Я вихилив склянку бренді і, дивлячись крізь вікно на засніжені дерева, сказав:

— Знаю, ви вважаєте неможливим повалити уряд тільки внутрішніми силами. Це мрії, на яких дехто добре заробляє…

— Ви знову натякаєте на союзників? — посміхнувся Пайп, підморгуючи мені.

— Той чи інший режим або державну владу можна повалити різними шляхами. В наші дні можна і треба розробити наукову теорію такого повалення.

— Ну, це справді цікаво.

— На війну ми не розраховуємо, бо війна за даних обставин може виникнути тільки як наслідок.

— Ну-ну, кажіть далі…

— Наше завдання — повалити в Угорщині комуністичний лад.

— О, це завдання нелегке…

— Повторюю, це завдання здійсниме, треба тільки мати до нього ключ або, конкретно кажучи, знати марксизм-ленінізм. Нам слід досконало на практиці вивчити структуру державного апарату комуністів і відшукати в ній слабкі місця, через які можна було б вплинути на роботу державного апарату.

Пайп встав і підійшов до каміна, його пробирав холод.

— Скажіть, будь ласка, — звернувся він до мене після довгої паузи, — а чи є у вас конкретні плани здійснення цієї операції?

— Поки що немає. Але є певні міркування. Як ви гадаєте, чи не дати наказ нашим списоносцям вступати в партію? Адже й вино слабшає, якщо його розбавляти водою. Слабне й партія, коли її підточувати зсередини. В єдності сила. Так от, нехай списоносці підточують ту єдність! Треба планомірно провокувати суперечки, поширювати наклепи, штучно створювати недовір'я, нещирість. Якщо вони займатимуться собою, їм не вистачатиме часу займатися нами. Можу сказати вам, пане полковник, що, за нашими відомостями, в партії, в державному апараті, в армії є чимало так званих «колишніх людей». Це офіцери армії Хорті, чиновники старої державної машини або їхні діти. Зараз ці люди працюють у блоці з робітниками — членами партії, бо потрібні комуністам як фахівці. Не один з цих людей став вірним прибічником нового ладу, і тому праця їх дуже ціниться. Так от, бажано було б, щоб наші агенти робітничого походження, ставши членами партії, висловили недовір'я цим старим «спецам», причому не конкретизували б причини свого недовір'я, а говорили б «взагалі», так би мовити, принципіально. Цей захід, безперечно, викликав би потрібну реакцію. Утворена таким чином атмосфера недовір'я дуже сприяла б нашій роботі… Члени партії непролетарського походження та безпартійні службовці, намагаючись довести свою відданість новому режиму, робили б всілякі перегини. Старі кадри внаслідок цього проймалися б почуттям непевності, образи і розчарування. А ображена і скривджена людина, як відомо, — поганий боєць, на неї можна легко вплинути, її легко завербувати, у всякому разі вона буде нашим союзником, резервом. А факти перегинів ми використаємо для нових провокаційних наклепів.

— Зрозуміло! — перебив мене Пайп. Він підвівся і заходив по кімнаті, залишаючи за собою пасма диму. — Грандіозно! Колосально! І скільки часу потрібно вам для розробки конкретного плану дій?

Я почухав підборіддя.

— Гадаю, що за два місяці впораюсь.

— Гаразд.

Проте план був готовий раніше, ніж через два місяці. Всі дії і операції я уявляв собі настільки виразно, що вже в середині березня передав план Пайпу. Незабаром я помітив, що характер розвідроботи, спрямований проти Угорщини, змінився. Окремі операції готувалися більш грунтовно й детально. Але про це ти докладніше прочитаєш у моїх мемуарах.

Мережа Титуса діяла бездоганно. Матеріали я одержував систематично, перехід через «ворота» відбувався без особливої небезпеки і труднощів. Я не знав усіх членів організації Титуса, мені були відомі тільки Магда й Жолт. Але з матеріалів, які надходили, я догадувався, що ця організація була, очевидно, чималою.

На підставі одержаних розвідматеріалів я готував для керівників «Списоносців» докладну доповідну. Переглядаючи деякі матеріали, я помітив чимало непослідовностей. Траплялось, що про одну і ту ж справу надходили зовсім протилежні відомості, і це змусило мене замислитись. Звичайно, я передавав вище лише такі відомості, які могли бути для нас корисними. Згодом суперечливі донесення перестали надходити, і я заспокоївся.