Ростислав Самбук - Ювелір з вулиці Капуцинів

Здесь есть возможность читать онлайн «Ростислав Самбук - Ювелір з вулиці Капуцинів» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 1966, Издательство: Радянський письменник, Жанр: Политический детектив, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Ювелір з вулиці Капуцинів: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Ювелір з вулиці Капуцинів»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Власник фешенебельного ювелірного магазину Карл Кремер — своя людина у вищих колах гітлерівської адміністрації. Але ні шеф гестапо, ні губернатор дистрикту не підозрюють, що під цим іменем діє радянський розвідник. А тим часом ювелір з вулиці Капуцинів натрапляє на слід таємної атомної лабораторії, в якій провадяться експерименти по виготовленню найсекретнішої зброї. У смертельному двобої з гестапівцями Петро Кирилюк (Кремер) здобуває дуже важливі відомості. Гітлерівська служба безпеки розшукує сміливця…
“Роман Ростислава Самбука побудований на гранично напружених ситуаціях, колізіях, сповнених драматизму епізодах. І про кожен із них читач скаже: “Так могло бути”. От ця вірогідність і є одною з найкращих якостей роману “Ювелір з вулиці Капуцинів”. Так оцінив цей твір відомий майстер пригодницького жанру Юрій Дольд-Михайлик.

Ювелір з вулиці Капуцинів — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Ювелір з вулиці Капуцинів», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— Спокійно! — зупинив його Заремба. — За мною йдуть… — ледь помітним жестом показав на агента, що переступив поріг.

Фостяк зорієнтувався відразу. Підморгнув помічникові, аби поговорив з гестапівцем, а сам уже клопотав навколо Євгена Степановича, навмисно голосно розпитуючи його:

— Пан хоче купити плащ чи пальто? Наша фірма, прошу пана, не спеціалізується на одязі, та, перепрошую, саме одержали на комісію. — Зняв з вішалки кілька плащів, розклав на прилавку. Скоса зиркнув на помічника, який, умовляючи агента купити годинника, відтер його мало не до вітрини. — То прошу приміряти…

Дзеркало було за кілька кроків. Фостяк вислизнув з-за прилавка, накинув Зарембі на плечі плащ.

— Кращого панові не знайти, — заливався, улесливо заглядаючи у вічі й крадькома стежачи за гестапівцем, — усе місто обійдете, а такого файного ніде не знайдете.

— Задовгий для мене, — голосно мовив Євген Степанович, — і тут плями…

— Де плями? — нахилився Фостяк. — То, прошу пана, не плями, а трохи зім’ялось.

Заремба придивився.

— А це не пляма? — сунув полу плаща мало не під ніс Фостякові.

Той вдав, що розглядає плащ. Заремба повернувся спиною до гестапівця.

— Негайно подзвоніть Кирилюкові, — прошепотів Євген Степанович. — Вони йшли за мною від тайника.

— І пан вважає, що це пляма? — підвищив голос Фостяк.

— Можливо, вони вже стежать за ними. Наказую: групі Кремера перейти на нелегальне становище. Вам також.

— Це не пляма, а плямочка, — закрутився навколо Фостяк. — Але ж матеріал, прошу пана!..

Заремба рішучим рухом скинув плащ. Фостяк на мить заплющив очі, даючи знати, що все зрозумів.

— Підсовуєте мотлох, — голосно буркнув Заремба. — Кращого нема?

Фостяк розвів руками.

Євген Степанович зазирнув ще до одного магазину. Там нарешті купив пальто і, перекинувши через плече, вийшов на площу перед оперним театром. Один з агентів сидів на лавочці, закрившись газетою; другий з нудьгуючим виглядом походжав поруч.

“Так, так… — почав розмірковувати Заремба. — Хіба що спробувати втекти від них на трамваї?”

Рушив до центру, де вулицю перетинала трамвайна колія. Єдиний шанс, — здалеку побачивши трамвай, випередити гестапівців і вскочити на ходу. Йшов, озираючись на дівчат і всім своїм виглядом показуючи, що нічим не збентежений. Йшов, відчуваючи свинцеву вагу тіла, знаючи, що востаннє крокує через своє місто, і все ж не вірячи цьому.

З-за рогу викотився маленький трамвайний вагончик. Заремба побіг, встиг схопитись за поруччя й скочити на підніжку. Трамвай, набираючи швидкість, завернув до вузенької вулички. Євген Степанович ще встиг побачити під деревами центрального бульвару сірий капелюх агента.

Заремба стояв на підніжці. Ноги задерев’яніли. Трамвай дзеленчав, натужно долаючи підйом.

…Сіра машина повільно наздоганяла трамвай. На передньому сидінні розвалився сивий агент. Відвернувся, не дивлячись на Зарембу. Навіть позіхнув.

Тепер уже не було жодного шансу. Ну що ж, він якомога дорожче продасть своє життя.

Остання зупинка — Крутий замок. Сірий “опель-капітан” став так, щоб одрізати шлях до парку. Заремба разом з іншими пасажирами попрямував до найближчих будинків. Навмисно спіткнувся, позирнув назад і побачив гестапівця, який переходив вулицю.

До першої брами залишилося ще з десяток метрів. Заремба пішов швидше, югнув до парадного. Сходи круто піднімались од самих дверей. Перестрибуючи через сходинки, вибіг на першу площадку. Позаду грюкнули двері. Притулився за виступом стіни: тепер у нього була зручна позиція — сходи темні, а біля входу падає світло з віконця над дверима.

Агент йшов обережно, тримаючи напоготові пістолет і прислухаючись. Зупинився, ковзнув поглядом по сходах. Внизу знов грюкнули двері. Сивий махнув рукою, покликавши товариша, рушив, тримаючись біля стіни.

Заремба підняв пістолет. Натиснув на гашетку, коли гестапівець переступив через останню сходинку. Пострілу не почув, лише побачив, як падає довге тіло.

Другий агент гайнув до виходу. Куля наздогнала і його. Впав на порозі, головою на вулицю, не даючи дверям причинитись.

На сходах біля тіла сивого гестапівця лежав пістолет. “Ще сім пострілів”, — подумав Євген Степанович. За три стрибки опинився на сходах, схопив важкий парабелум. Коли вже біг назад, почув постріл — куля обпекла руку біля ліктя.

Чверть години панувала тиша, лише порипували на вітрі двері. Потім під’їхала машина. Через відчинені двері різанули автоматною чергою. Постаті в чорному заметушились у парадному. Заремба стріляв, рахуючи постріли. Три… п’ять… сім… Уже кілька есесівців лежало на сходах. Раптом щось тупо вдарило його у скроню. Євген Степанович хотів ще раз вистрілити, та не зміг підняти руку. Він схопився за поруччя, не втримався і впав на сходи.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Ювелір з вулиці Капуцинів»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Ювелір з вулиці Капуцинів» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


libcat.ru: книга без обложки
Ростислав Самбук
Ростислав Самбук - Горький дым
Ростислав Самбук
Ростислав Самбук - Ювелир с улицы Капуцинов
Ростислав Самбук
libcat.ru: книга без обложки
Ростислав Самбук
Ростислав Самбук - Сліди СС
Ростислав Самбук
Ростислав Самбук - Автограф для слідчого
Ростислав Самбук
Ростислав Самбук - Вибух
Ростислав Самбук
Ростислав Самбук - Фальшивий талісман
Ростислав Самбук
Ростислав Самбук - Крах чорних гномів
Ростислав Самбук
Ростислав Самбук - Крах черных гномов
Ростислав Самбук
Отзывы о книге «Ювелір з вулиці Капуцинів»

Обсуждение, отзывы о книге «Ювелір з вулиці Капуцинів» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x