«АНГЕЛ СМЕРТІ: КЛАРІС СТАРЛІНГ, УБИВЧА МАШИНА ФБР», — кричав заголовок «Народного базікала», набраний сімдесят другим кеглем шрифту Railroad Gothic. Три фото на першій сторінці: Кларіс Старлінг в уніформі стріляє на змаганнях із пістолета 45-го калібру; Евелда Драмґо зігнулася на дорозі над дитиною, похиливши голову, мов Мадонна Чімабуе [11] Cimabue (1240 — після 1302) — італійський живописець, передвісник Відродження, створював для храмів фрески, мозаїки, ікони.
, з вибитим мозком; і знову Старлінг, кладе коричневе голе немовля на різницьку дошку між ножів, риб’ячих тельбухів і акулячої голови.
Надпис під світлинами казав: «Спеціальний агент ФБР Кларіс Старлінг, яка розправилася з серійним убивцею Джеймом Ґамбом, може додати принаймні п’ять зарубок на дуло свого пістолета. Мати з дитиною на руках і двоє поліцейських загинули під час невдало спланованої облави на нарковертеп».
У самій статті йшлося про кримінальну кар’єру Евелди й Діжона Драмґо, про появу банди «кріпів» у Вашингтоні. Побіжно згадали військову службу загиблого офіцера Джона Бріґема, навели список його нагород.
Старлінг дісталася ціла колонка збоку сторінки, під відвертою фотографією Старлінг у ресторані, з глибоким декольте, з радісним обличчям.
Кларіс Старлінг, спецагент ФБР, отримала свої п’ятнадцять хвилин слави, коли застрелила на смерть серійного вбивцю Джейма Ґамба, «Баффало Білла», у його підвалі сім років тому. Тепер їй загрожують штрафи за завдані збитки й цивільно-правові позови за смерть, заподіяну цього вівторка матері з Вашингтона, яку звинувачували в незаконному виробництві амфетамінів. (Див. с. 1.)
«Певно, на цьому її кар’єра скінчиться, — говорить джерело з Бюро алкоголю, тютюну й вогнепальної зброї, агенції колег ФБР. — Усіх деталей операції ми не знаємо, але Джон Бріґем зараз мав би бути з нами. Тільки цього бракувало ФБР після Рубі-Ріджу [12] Ідеться про так звану стрілянину 1992 року в місцевості Рубі-Рідж, у результаті якої загинули федеральний маршал і два заручники.
», — зауважив інсайдер, який побажав лишитися невідомим.
Строката кар’єра Кларіс Старлінг розпочалася невдовзі після того, як вона стала студенткою Академії ФБР. Вона з відзнакою закінчила Вірджинський університет зі спеціальностей психолог і криміналіст, тож отримала доручення провести співбесіду зі смертоносним і божевільним доктором Ганнібалом Лектером, якого газети прозвали «Ганнібал-канібал», і отримала від нього інформацію, яка відіграла ключову роль у пошуку Джейма Ґамба й порятунку його заручниці Кетрін Мартін, дочки колишньої сенаторки США від штату Теннессі.
Агент Старлінг три роки поспіль була чемпіоном із міжвідомчих стрілецьких змагань, потім її усунули від конкурсу.
За іронією, офіцер Бріґем, який загинув під час рейду, працював інструктором у Куантіко, коли там стажувалася Старлінг, і він же тренував її до змагань.
Спікер ФБР повідомив, що агента Старлінг усунуто від службових завдань і вона наразі перебуває в оплачуваній відпустці, чекаючи на результати внутрішнього розслідування ФБР. Слухання має відбутися наприкінці цього тижня перед Комісією з питань професійної відповідальності, такою собі інквізицією ФБР.
Родичі покійної Евелди Драмґо повідомили, що вимагатимуть відшкодування збитків у цивільному порядку від уряду США й особисто від Старлінг — у позовах за неправомірну смерть.
Тримісячного сина Драмґо, якого читачі бачать на руках матері на драматичних світлинах з місця стрілянини, не поранено. Адвокат Телфорд Гіґґінс, який захищав родину Драмґо на численних судових процесах, заявив, що зброя спецагента Старлінг, модифікований напівавтоматичний «кольт» 45-го калібру, не був допущений до використання в правоохоронних службах міста Вашингтон. «Це смертельний і небезпечний механізм, не придатний для використання правозахисниками, — сказав адвокат Гіґґінс і зауважив: — Його використання становить загрозу для людського життя».
«Базікало» навіть викупило в інсайдерів домашній номер Старлінг, і звідти телефонували їй, аж доки Кларіс не поклала слухавку біля апарата й не перейшла на робочу мобілку для зв’язку з офісом.
Вухо й набряклий бік обличчя Старлінг не сильно боліли — якщо не чіпати пов’язки. Принаймні пульсуючого болю не було. Вона трималася на двох пігулках тайленолу. Перкоцет, що його прописав лікар, виявився непотрібним. Вона задрімала, похилившись на спинку ліжка з газетою «Вашингтон пост», що сповзла з ковдри на підлогу, заснула із залишками пороху на руках, із застиглими, висохлими сльозами на щоках.
Читать дальше