Ксения Цыганчук - Кривавими слідами

Якось Єгору вдалося врятувати Ромці життя. Тоді його ледь не зарізав неадекват, якого вони ловили майже місяць. Один із банди, що ходила під’їздами і грабувала людей. Так, Ромки могло вже давно не бути. Однак іще раз уберегти його Скляру так і не вдалося.

Єгору пригадалося, як буквально за тиждень до його від’їзду вони всі разом улаштували шашлик на природі: то було щось на кшталт випровадин Єгора на нове місце роботи. У лісі, недалеко від Луцька. Лише самі чоловіки – усі колеги.

І от маєш: сьогодні ти є – завтра нема.

Зітхнув. Часом він люто ненавидів свою роботу.

Вівторок, 22 січня 2019 року. 17:19

Із важких думок вирвав дзвінок.

– Що там, Женька, щось знайшли? – відразу до справи.

Єгор скривився. Він страшенно зрадів, що опер його відволік. Не любив проявляти слабкість. Хай навіть для цього існують об’єктивні причини.

– Та ти що! – слідчий не повірив власним вухам. – Я вже їду.

Скляр натиснув «відбій» і вибіг із будівлі, яка розташовувалася відразу на зупинці. Ускочив у першу-ліпшу маршрутку. Який би номер це не був, усі звідси доїжджають до дванадцятої школи [7] Дванадцята школа – зупинка; називається так, бо поряд знаходиться школа під номером дванадцять. . А там його за десять хвилин забере машина.

«Котику, вибач, буду пізно. У річці знайшли зброю. Мушу затриматися», – написав він Тані на вайбер, тим самим даючи зрозуміти, що вдома він сьогодні, як завжди, буде пізно.

Вівторок, 22 січня 2019 року. 17:21

Пара очей простежила за тим, як Скляр вибіг із будівлі й сів у маршрутку. Що він так довго там робив? Що такого могла розповісти йому Ілона Вітторіно? Чоловік насунув шапку нижче на лоба. Звісно, поспішаючи, поліцейський його б і не помітив, але навіщо зайві ризики?

«Він виявив щось важливе», – резюмував чоловік, і це йому зовсім не сподобалося. Квапливо попрямував до своєї машини.

Вівторок, 22 січня 2019 року. 17:22

Автівка темного кольору рушила за маршруткою, до якої щойно заскочив Скляр.

Вівторок, 22 січня 2019 року. 21:18

Незважаючи на пізній час (фактично кінець робочого дня), експертизу знахідок провели одразу. Кожен чудово розумів резонансність справи. Питання навіть уже не в тому, що вбито іноземця. А в тому, що факти вказують: убивство замовне. Чоловік, маршрут якого наразі відстежували, виявився для всіх невідомим. Не може бути, щоб зовсім стороння людина ні з того ні сього забажала смерті незнайомцю. Звісно, і таке часто буває (якщо діє божевільний або з метою грабунку), проте Скляр відкинув ці варіанти. Здогадувався, що єдиною метою вбивці був саме Мáрко Вітторіно. «Чуйка» ще не підводила Єгора. Години дві тому він відправив підлеглих допитати сусідів, чи бачили вони чоловіка на фото з камер спостереження. Якраз вечір, більшість саме вдома.

Деталі справи тримали від містян у секреті, хоч до злочину було прикуто чимало уваги. Тиск на Скляра посилювався: мало того, що перше вбивство на новому робочому місці, та ще й іноземця, та ще й скоєне з особливою жорстокістю. До особливо тяжких злочинів поліція відносить ті, що вчинені групою осіб. Якщо є замовник та виконавець, це вже група осіб. І цих мудаків навіть не знітило, що в будинку під час убивства знаходилася маленька дитина. А якби дівчинка саме в цей момент вирішила вийти в коридор? Її теж би застрелили?

У Єгора від злості щелепи звело. Він уже і думати забув про свій знедолений шлунок. Усе, що наразі цікавило, – які результати експертизи отримають. Поспілкувавшись з експертом, слідчий дізнався, що в річці водолази виявили дві частини обрізу мисливської рушниці ТОЗ-25.

Дуже висока вірогідність того, що це і є знаряддя вбивства.

Згодом експерти надали остаточні висновки: те, що саме з виявленого обрізу мисливської рушниці ТОЗ був застрелений Вітторіно, підтверджувалося характером тілесних ушкоджень на трупі та спричинення їх саме пострілами зі зброї шістнадцятого калібру. Більше того, це підтверджувалося виявленням на місці події куль та контейнерів до патронів, які використовуються при стрільбі з мисливської зброї саме шістнадцятого калібру. Наявність слідів продуктів пострілу у стволі рушниці, розібраний стан, у якому знаходилася в річці рушниця, свідчили про намагання позбутися знаряддя злочину.

Звісно, Єгор міг дізнатися про це все телефоном. Навіть можна було почекати завтрашнього дня, аби отримати ці новини. Однак просто знаходитися вдома було вище його сил. Усе, чим би завершився вечір, – це сварка з нареченою. Єгор сидів би мовчазний і мов на голках, а Таня такого терпіти не може. Жінка страшенно любить, коли їй приділяють увагу. Будь-яка жінка цього прагне. Та Єгор далеко не завжди здатен відключитися від роботи.