Стіґ Ларссон - Чоловіки, що ненавидять жінок

Цього дня Лісбет Саландер прийшла в чорній футболці із зображенням ікластого інопланетянина і текстом: «І am also an alien». [22] Я теж чужий (англ.). Ще на ній були чорна спідниця з відірваним підгином, ношена чорна коротка шкіряна куртка, ремінь із заклепками, масивні черевики «Док Мартенс» і гольфи в поперечну червоно-зелену смужку. Колірна гамма її макіяжу давала підстави запідозрити Лісбет у дальтонізмі. Іншими словами, виглядала вона на рідкість акуратно.

Арманський зітхнув і перевів погляд на третю присутню в кімнаті людину — консервативно одягненого відвідувача в товстих окулярах. Шістдесятивосьмилітній адвокат Дірк Фруде наполіг на особистій зустрічі із співробітником, який склав звіт, щоб мати змогу поставити питання. Арманський спробував запобігти зустрічі, посилаючись на те, що Саландер застуджена, у від’їзді і завалена іншою роботою. Фруде кожного разу незворушно відповідав, що це не страшно — немає ніякого поспіху і він спокійно може почекати кілька днів. Арманський лаявся про себе, але врешті-решт йому нічого не залишалося, окрім як звести їх, і тепер адвокат Фруде сидів і, примружившись, з очевидним захопленням роздивлявся Лісбет Саландер. Та витріщалася у відповідь, і на її обличчі годі було знайти хоч трохи теплих почуттів.

Ще раз зітхнувши, Арманський подивився на принесену нею теку з написом: «Карл Мікаель Блумквіст». Після імені на обкладинці було акуратно виписано номер страхового свідоцтва. Арманський вимовив це ім’я вголос. Адвокат Фруде повернувся до дійсності і перевів погляд на нього:

— То що ви можете розповісти про Мікаеля Блумквіста?

— Бачте, звіт склала фрекен Саландер.

Арманський секунду повагався, а потім повів далі з посмішкою, яка задумувалася як довірча, але вийшла безпорадною і винуватою:

— Хай вас не бентежить її молодість. Вона наш найкращий фахівець.

— Я в цьому не сумніваюся, — сухо відповів Фруде, вочевидь припускаючи протилежне. — Розкажіть, до чого вона прийшла.

Було очевидно, що адвокат Фруде просто не уявляє, як йому поводитися з Лісбет Саландер, і тому воліє розмовляти з Арманським, ніби Лісбет і зовсім немає в кімнаті. Саландер скористалась нагодою і видула велику бульку з жувальної гумки. Перш ніж Арманський устиг відповісти, вона звернулася до свого шефа, теж ніби не помічаючи Фруде:

— Дізнайтеся у клієнта, йому потрібна довга чи коротка версія?

Адвокат Фруде відразу зрозумів, що пошився в дурні. Виникла ніякова пауза, а потім він нарешті звернувся до Лісбет Саландер і спробував виправити помилку, вибравши люб’язний і протекційний тон:

— Фрекен, я був би вдячний, якби ви усно підсумували свої висновки.

З вигляду Саландер зараз нагадувала злобного нубійського хижака, який обмірковує, чи не скуштувати йому Дірка Фруде на обід. У її погляді читалася така вражаюча ненависть, що в гостя по спині побігли мурашки. Так само несподівано її обличчя полагідніло, і Фруде подумалося, чи не привидівся йому цей погляд. А вона заговорила тоном державного чиновника:

— Дозвольте спершу зауважити, що це завдання було не складним, хоча постановка завдання не відзначалася чіткістю. Ви хотіли дізнатися про нього «все, що можна розкопати», але не дали ніяких вказівок щодо того, чи цікавить вас щось конкретне. Тому вийшло щось на кшталт огляду епізодів з його життя. Звіт складається із ста дев’яноста трьох сторінок, проте близько ста двадцяти з них становлять копії написаних ним статей або тих газетних вирізок, де він сам фігурує у зведеннях новин. Блумквіст — особа публічна, у нього мало таємниць, і йому майже нічого приховувати.

— Отже, таємниці у нього все-таки є? — спитав Фруде.

— Таємниці є в усіх людей, — відповіла вона спокійно. — Треба тільки вивідати, в чому вони полягають.

— Розкажіть.

— Дата народження Мікаеля Блумквіста — вісімнадцяте січня тисяча дев’ятсот шістдесятого року, і, отже, зараз йому сорок три роки. Народився він в Борленгу, але потім там не жив. Його батьки, Курт і Аніта Блумквіст, почали заводити дітей у тридцятип’ятилітньому віці, і їх обох вже немає в живих. Батько працював наладчиком устаткування і часто бував у роз’їздах. Мати, наскільки мені вдалося дізнатися, все життя вела виключно домашнє господарство. Сім’я переїхала до Стокгольма, коли Мікаель пішов у школу. У нього є сестра на ім’я Анніка, яка на три роки молодша за нього і працює адвокатом. Є також дядьки з материного боку і двоюрідні брати й сестри. Ви каву наливати збираєтесь?