Стіґ Ларссон - Чоловіки, що ненавидять жінок

— Один з тих, що я знайшла. Не знаю, скільки випадків я могла пропустити.

— Розкажи про це.

— Лютий шістдесят шостого року, Уппсала. Наймолодшою жертвою виявилася сімнадцятилітня гімназистка Лена Андерссон. Вона пропала після зустрічі класу і була знайдена в канаві на Уппсальській рівнині, досить далеко від міста. Її вбили десь в іншому місці, а потім перетягли туди.

Мікаель хитнув головою.

— Про це вбивство дуже багато писали, але про точні обставини смерті ніде не повідомлялося. Дівчину жахливо катували. Я читала звіт патологоанатома. Її катували вогнем. У неї були страшенно обпалені руки і груди, і все тіло раз по раз припікали в різних місцях. На ній виявили плями стеарину, які свідчили, що використовували свічку, але руки в неї були такі обвуглені, що їх, безперечно, тримали на сильнішому вогні. Під кінець убивця відпиляв їй голову і кинув поряд з тілом.

Мікаель зблід.

— О Господи, — сказав він.

— Я не знайшла цитати, яка б точно підходила, проте в багатьох розділах мовиться про спалення і про принесення жертви за гріх, а в кількох місцях пропонується розчленовувати жертовну тварину — найчастіше теля, — відокремлюючи голову від тіла. Використання вогню нагадує також про перше вбивство — смерть Ребеки в Хедестаді.

Коли ближче надвечір почали роїтися комарі, Мікаель з Лісбет прибрали все із садового столика й перебралися на кухню, щоб продовжити розмову.

— Відсутність цитат, які б точно підходили, особливого значення не має, цитати тут не головне. Це жахлива пародія на біблійний текст — швидше спроба викликати асоціацію з окремими цитатами.

— Я знаю. Там відсутня навіть логіка; взяти, наприклад, цитату про те, що треба знищити обох, якщо хтось кохається з дівчиною, в якої місячні. Якщо тлумачити її буквально, злочинцеві слід було 6 учинити самогубство.

— І до чого ж усе це, по-твоєму, веде? — поцікавився Мікаель.

— Або в твоєї Харієт було досить дивне хобі — підбирати відповідні цитати з Біблії до вбивств, про які їй доводилося чути… Або вона повинна була знати про зв’язок цих убивств між собою.

— Убивства скоєні між сорок дев’ятим і шістдесят шостим роками, а можливо, ще були випадки до і після. Виходить, що більше сімнадцяти років по Швеції розгулював абсолютно божевільний серійний убивця-садист із Біблією під пахвою і нищив жінок, а ніхто ці злочини між собою не пов’язав. Такого просто не може бути.

Лісбет Саландер засунула стілець і принесла з плити ще каву для них обох. Вона закурила, наповнюючи простір навколо себе димом, і Мікаель, подумки вилаявшись, вициганив у неї ще одну сигарету.

— Ні, в принципі це не так уже неймовірно, — сказала Лісбет і підняла палець. — За двадцяте сторіччя в Швеції не розкрито кілька десятків убивств жінок. Професор Перссон, який веде по телебаченню програму «Розшукується», якось сказав, що серійні вбивці в Швеції велика рідкість, але що деякі з них напевно просто не виявлені.

Мікаель хитнув головою. Вона підняла другий палець.

— Ці вбивства коїлися протягом дуже тривалого часу і в різних місцях країни. Два вбивства сталися одне за одним в шістдесятому році, але обставини були досить різними — фермерша в Карлстаді і тридцятидвохлітня жінка в Стокгольмі.

Вона підняла третій палець.

— Відсутня яскраво виражена схема. Вбивства здійснювались різними способами, і єдиний почерк не простежується, проте в різних випадках є деталі, що повторюються. Тварини. Вогонь. Жорстоке сексуальне насильство. І, як ти відзначив, якісь натяки на біблійний текст. Але ніхто з поліцейських слідчих вочевидь не намагався тлумачити сенс усього цього, спираючись на Біблію.

Мікаель хитнув головою і покосився на свою напарницю. Лісбет Саландер, з її тендітною статурою, чорною майкою, татуюваннями і кільцями на обличчі, виглядала в гостьовому будиночку Хедебю щонайменше дивно. Коли за вечерею він пробував зав’язати бесіду на загальні теми, вона відповідала коротко і майже не підтримувала розмову. Але про робочі справи вона говорила як бувалий професіонал. Її квартира в Стокгольмі виглядала немов після бомбардування, проте Мікаель прийшов до висновку, що з мізками у Лісбет Саландер, безумовно, усе гаразд. Дивно!

— Важко побачити зв’язок між повією з Уддевалли, — почав він, — убитою за контейнером у промзоні, і дружиною пастора з Роннебю, яку задушили і намагалися спалити. Якщо, звичайно, не мати ключа, що його дала нам Харієт.

— А звідси виникає наступне питання, — зауважила Лісбет.