Жан-Крістоф Ґранже - Земля мертвих

— Дякую, лікарю.

Щойно Корсо опинився у кварталі Оборони, він знову пригадав перестрілку в Нантері. Двох убили недавно, а нині розпочато кориду з індусом. Насилля — ніби грип, якого важко позбутися.

Нескінченний тунель Оборони тягнувся попід західним передмістям. Немов потяг Євростар, який проносився під чорними хвилями його молодості. А тоді знову задзеленчав мобільний. Сток і Людо вже прибули на місце: переїзд розпочали. Обладнання мали перевезти на склад неподалік Берсі, де зазвичай БКР зберігала речі, вилучені під час обшуків. Там комп’ютерники з ПБК (Підрозділу боротьби з кіберзлочинністю) зануряться у вивчення експонатів музею жахів Ахтара Нура.

— А привід? — запитала Сток. — У чому його звинувачуємо?

— Передивись кілька фільмів і зараз усе второпаєш. Побачимося в 36-му за дві години.

Він виїхав з тунелю й потрапив на іншу планету. Тепер поліціянт просувався широким проспектом, на якому височіли гордовиті дерева, скляні будинки й пихаті вілли.

Корсо перетнув Сену, дорога D186 привела його прямо туди, куди він мав потрапити: на проспект Еміля Тібо. Зйомки відбувалися в будинку з дерев’яним каркасом, що ховався за суцільним парканом і переливчастими каштанами.

Аби не виділятися, Корсо вирішив відрекомендувати себе як друга Ахтара. Йому захотілося відчути дух «клубу», тишком наблизитися до Майка, себто Фройда.

Капловухий культурист відчинив йому ворота. Щойно він згадав Ахтара, на нього посипалися питання. Корсо вдався до хитрощів і описав ігри з перших серій, що їх запам’ятав, коли був у індійського гуру. Але враження не справив.

Тоді він вирішив перервати розмову, що більше скидалася на каверзне опитування, і запропонував зателефонувати самому Ахтарові.

— Звати тебе як? — запитав Хі-Мен [33] Обдарований надзвичайною силою герой американського мультсеріалу “Хі-Мен і володарі Всесвіту”. .

— Корсо.

І той натиснув на екран. Пан або пропав: Корсо залишив мобільний індуса в новачків, які, мабуть, уже передали апарат його команді… Або він валявся десь на дні опечатаного мішка, і тоді ніхто не відгукнеться на дзвінок, або ж поліціянти тримали його в руках, але все одно треба було, щоб Ахтар стояв десь поблизу. В такому разі можна примусити підозрюваного говорити через гучномовець — під дулом пістолета…

Корсо почув сигнал, що відлунював у вухо цербера. Він розглядав логотип на його светрі «Лакост» — на м’язах культуриста щелепи крокодильчика ніби розтягнулися в усмішці.

Друге припущення виявилося слушним. Ахтар озвався, надав дозвіл — і Корсо шурнув у святе святих. Алея, посипана жорствою, абстрактні скульптури посеред травників, засклені стіни із лляними фіранками.

На порозі оселі Хі-Мен скомандував:

— Знімай черевики.

Якась манія в їхньому середовищі. Корсо роззувся й посунув за провідником крізь плутанину кімнат — здавалося, що меблями їх обставляв сам Людвіґ Міс ван ден Рое.

Коп уже був присутній на зйомках порнофільмів. Загалом там дуже мило: голі актори обговорюють родинні справи, футбол чи автівки й водночас займаються самозбудженням, а хтось перевіряє їх на ВІЛ або налагоджує світло.

Але тут усе інакше. Трупа Ахтара приділяла увагу серйозним предметам, езотериці. Кімнату, де стояв французький більярд, а стіни займали полиці з книгами, перетворили на гримерну. Тут мовчки купчилися актори — чоловіки й жінки. Усі вони були оголені, коротко стрижені й нагадували пацієнтів, готових перенести складне хірургічне втручання.

— Зачекай тут, — кинув атлет і зник.

Корсо силувався не впадати у вічі. У нетрях білих тіл, спухлих прутнів, блискучих голів він скидався на якогось небажаного збоченця.

Дехто з чоловіків прикріпив собі до члена якусь химерну конструкцію, схожу на водяну помпу, — вони вправно орудували нею. Жінки широко розвели сідниці й намащували отвір кремом або ж управлялися в розтяжці, спершись на більярд. На столику він помітив звичний набір — засоби для посилення ерекції, змазки, клізми, але в кількості, що могла б слугувати цілою аптекою під час війни.

Серед присутніх не тільки він був одягненим. Широкоплечий коротунь у синьому, як ніч, флісовому спортивному костюмі та стетоскопом на шиї порався біля акторок. Мовчки й хутко, майже нашвидкуруч, він уприскував їм якусь рідину, кружляв від одної до іншої. Очевидно, вводив знеболювальне з огляду на майбутні виступи.

Нарешті до кімнати зайшов чоловік у довгій білій сорочці — таку саму носив Ахтар — і попрямував до Корсо.