Джон Карр - Безтілесна людина

Якби йому вдалося здійснити задумане, це було б майстерне вбивство, і я не повен, чи виник би в нас сумнів щодо самогубства Флея.

Тепер, щоб виконати цей план, залишалося вирішити останню проблему. Якби хтось побачив, як до будинку Флея заходить чужий чоловік, «самогубство» не вийшло б таким правдоподібним. І ось у темній квартирі Бернабі Грімо знайшов спосіб вирішення своїх труднощів. Ви, звичайно, розумієте, що Грімо міг знати про квартиру Бернабі на Каліостро-стріт? Кілька місяців тому Грімо запідозрив, що Бернабі малює картину, маючи якийсь прихований мотив. Він почав не лише розпитувати художника, а й слідкувати за ним. Грімо знав про ту квартиру, знав, що Розетта має ключа, і, коли настав час, він його в Розетти вкрав. Будинок, у якому міститься квартира Бернабі, на тому самому боці, що й будинок, де мешкав Флей. Усі будинки стоять упритул і мають пласкі дахи, отож можна по дахах пройти з одного кінця вулиці до другого. Пам'ятаєте, ще ми побачили, коли йшли до квартири Бернабі?

— Так, звичайно, — кивнув головою Хедлі. — Поруч із дверима в квартиру — драбину до люка на даху.

— Правильно. А на сходах поруч із Флеєвою кімнатою є маленьке віконце, що також виходить на дах. Грімо мав лише вийти на Каліостро-стріт, не з'являючись на самій вулиці, як це зробили Розетта й Бернабі, піднятися з чорного ходу на верхній поверх, а звідти на дах. Потім він пішов до будинку, в якому жив Флей, спустився через віконце на сходи й міг увійти до Флеєвої квартири так, що його не побачила б жодна душа. До того ж він знав напевне, що того вечора Бернабі гратиме в карти.

Але потім усе пішло не так, як було задумано. Грімо мав бути в квартирі Флея раніше від самого Флея, щоб той нічого не запідозрив, побачивши, що Грімо з'явився через дах. Але ми знаємо, що якусь підозру Флей уже мав. Її могло викликати те, що Грімо попросив його принести одну з довгих циркових вірьовок. Грімо хотів використати її згодом як доказ проти Флея. А може, підозру викликало те, що Флей бачив, як Грімо в останні дні, блукав по Каліостро-стріт. Тим-то у Флея й виникла думка, що Грімо найняв кімнату на цій вулиці.

Брати зустрілися о дев'ятій. Про що вони розмовляли, ми не знаємо й ніколи не дізнаємося. Але Грімо, очевидно, приспав підозру у Флея, розмова точилася дружня, вони забули про всі незлагоди, і Грімо, жартуючи, умовив Флея написати записку для власника будинку.

Флей написав записку, надяг пальто й капелюха і приготувався йти. Грімо хотів, щоб вважалося, нібито Флей наклав на себе руки відразу після того, як повернувся від нього, отож вирішив виконати свій намір, коли уже той одягся.

Можливо, Флей підсвідомо вже насторожився й поспішив до дверей — адже він був не рівня дужому Грімо, — а може, це сталося під час боротьби, хто знає, але Грімо, приставивши револьвера до пальта Флея, коли той випручувався, зробив невдалий постріл. Замість вистрілити своїй жертві в серце, він попав йому під ліву лопатку. Рана була схожа на ту, від якої згодом помер сам Грімо. Від такої рани, хоч вона й смертельна, помирають не відразу. Це наче іронія долі: обох братів убито однаково! Звичайно, Флей упав. Він не міг зробити нічого іншого, і це був найрозумніший вихід, бо Грімо відразу його добив би. Але Грімо, мабуть, на мить утратив від страху самовладання. Загроза нависла над усім його планом. Як міг Флей вистрілити собі в спину? Крім того, Флей, перше ніж куля зробила своє діло, пронизливо закричав, і Грімо подумав, що цей крик хтось почув.

В ту хвилину йому стало здорового глузду й сили волі не розгубитися. Він уклав револьвера в руку нерухомого Флея, який лежав ниць, і взяв згорнену в кільце вірьовку. Задум, незважаючи ні на що, треба було довести до кінця. Стало у нього здорового глузду й на те, щоб не зробити ще одного пострілу й не привернути чиєїсь уваги. Тож він, не гаючи часу, кинувся геть з кімнати. Дах! Бачте, дах був його єдиним шансом. Йому скрізь уявлялися переслідувачі. Можливо, на думку спали неприємні спогади про три могили під час бурі біля підніжжя Карпатських гір. Грімо боявся, що його помітять на дахах, тому щодуху поспішив до люка в будинку Бернабі, а потім і до його квартири й аж там трохи заспокоївся. А що ж далі? П'єра Флея тяжко поранено, але в нього міцні ребра — саме завдяки цьому він не помер, коли його поховали живого. Убивця пішов, але Флей не піддається смерті. Йому потрібна допомога. Він повинен дійти до… лікаря, Хедлі. Ви запитували вчора, чому Флей ішов в інший кінець вулиці, в глухий кут. Бо там, як ви знаєте з газет, живе лікар, до якого Флея згодом і приставили. Смертельно поранений, але не вбитий, Флей підводиться. На ньому капелюх і пальто. Він ховає до кишені вкладеного йому в руку револьвера, який ще може знадобитись, спускається вниз і рушає, намагаючись ступати твердо, серединою безлюдної вулиці. Він іде…