– Місіс Аллертон? Ця чарівна сива жінка, у якої такий відданий син?
– Так. Вона також буде на «Карнаку».
– Вона знає, що ви…
– Звісно, ні, – твердо відповів Дойл. – Ніхто не знає. Я керуюся принципом, що краще не довіряти нікому.
– Чудовий принцип, я теж ним керуюся. До речі, той третій член вашої компанії, такий високий сивий чоловік…
– Пеннінґтон?
– Так. Він подорожує з вами?
– Незвично для медового місяця, вам не здається? – похмуро спитав Саймон. – Пеннінґтон – американський опікун Ліннет. Ми випадково зустрілися в Каїрі.
– Ah, vraiment [20] О, справді ( фр. ).
. Можна поцікавитися? Ваша дружина… вона повнолітня?
Здавалося, це розвеселило Саймона.
– Насправді їй ще не виповнився двадцять один рік, але їй не довелося просити згоди на одруження. Ото був сюрприз для Пеннінґтона! Він відплив з Нью-Йорка на «Карманіку» за два дні до прибуття листа Ліннет з новиною про одруження. Отож він нічого не знав.
– «Карманік», – прошепотів Пуаро.
– Для нього стало повною несподіванкою побачити нас у готелі «Шепгердз» у Каїрі.
– А й справді – дивовижний збіг!
– Так, і ми дізналися, що він також вирушає в подорож по Нілу, тому, природно, ми об’єдналися, інакше було б незручно. Крім того, певним чином так навіть простіше, – він знову говорив збентежено. – Бачте, Ліннет уся на нервах, очікує, що Джекі може з’явитися де і коли завгодно. Коли ми були самі, то постійно поверталися до цього питання. А з Ендрю Пеннінґтоном ми розмовляємо на інші теми.
– Ваша дружина не довірилася містеру Пеннінґтону?
– Ні, – Саймонове підборіддя загострилося. – Це лише наша справа. Крім того, почавши цю подорож Нілом, ми гадали, що проблема зійшла нанівець.
Пуаро похитав головою.
– Кінця ви ще скоро не побачите. Ні, кінець іще далеко. У цьому я абсолютно впевнений.
– Мушу сказати, мсьє Пуаро, це не надто підбадьорює.
Детектив подивився на нього трохи роздратовано й подумав про себе: «Типовий англосакс, нічого серйозно не сприймає, усе йому гра. Так і не виріс».
Обидві – і Ліннет Дойл, і Жаклін де Бельфор – вважали цю ситуацію дуже серйозною. Але в Саймона вона викликала хіба що чоловіче нетерпіння та роздратування.
Пуаро запитав:
– Дозвольте нетактовно поцікавитися? То була ваша ідея провести медовий місяць у Єгипті?
Саймон почервонів.
– Ні, звісно, ні. Власне, я краще б відправився деінде, та Ліннет була рішуче налаштована на це. І тому… тому…
І він збентежено замовк.
– Певна річ, – серйозно сказав Пуаро.
Він чудово розумів: якщо Ліннет Дойл мала рішучі наміри щодо чогось, то так і мусило статися.
Він подумав: «Я почув три різні версії цієї історії – від Ліннет Дойл, Жаклін де Бельфор і Саймона Дойла. Хто ж із них найближчий до істини?»
Наступного ранку десь об одинадцятій годині Саймон і Ліннет Дойли вирушили в подорож на острів Філе. З готельного балкона Жаклін де Бельфор спостерігала, як вони відпливали мальовничим вітрильником. Та вона не бачила, як від центрального входу в готель від’їхала заповнена багажем машина з манірною служницею. Автомобіль повернув праворуч і поїхав в напрямку Шеллала.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
Закоханий ( фр. ) ( Тут і далі прим. пер. ).
Несправжні, вирощені на спеціальних фермах.
Відома мережа універмагів.
Її Величність королева Ліннет. Білявка Ліннет ( фр. ).
Вона любить, а він дозволяє себе любити ( фр. ).
Партія ( фр. ).
Шелихвістка ( фр. ).
Багатий квартал у Лондоні.
Солодкий напій на основі яєць і молока.
Ну от ( фр. ).
Добре ( фр. ).
Так, мадам ( фр. ).
Міцний французький лікер.
Ваше здоров’я, мадам, мадемуазель ( фр. ).
Читать дальше