Джон Гришэм - Фірма

— Це спокусливо.

— Знаю.

Містер Мак-Найт заглянув у діловий записник.

— Усій сім’ї ми забезпечуємо медичне обслуговування і послуги дантиста. Вагітність, профілактичні огляди, протезування — все. Фірма все оплачує.

Мітч кивнув, та ці слова його не здивували — так було і в інших фірмах.

— У нас ще й унікальна система пенсійного забезпечення. Фонд складає не менше десяти відсотків основного окладу, і до кожного вкладеного тобою долара фірма додає ще два. Тобто, як ти почнеш із вісімдесяти в рік, то вісім тисяч у тебе вже буде відкладено. Фірма підкидає ще шістнадцять, і ось через рік роботи ти вже маєш двадцять чотири. Ми доручили займатися цими справами фінансистам-професіоналам, і за минулий рік наш пенсійний фонд зріс на дев’ятнадцять відсотків. Непогано, чи не так? Якщо двадцять років вноситимеш гроші, то в сорок п’ять вже будеш мільйонером. Та є одне застереження: якщо вирішиш від нас піти раніше ніж за двадцять років, то не отримаєш нічого, крім власних щорічних внесків і навіть без відсотків.

— Це жорстоко.

— Та ні, це навіть щедро. Знайди хоча б одну таку фірму, яка один твій долар покриває двома. Наскільки я знаю, таких немає. Так ми про себе дбаємо. Багато хто з партнерів ідуть на відпочинок у п’ятдесят років, деякі — в сорок п’ять. Йти на пенсію ніхто тебе не змушує, хочеш — працюй і в шістдесят, і в сімдесят. Кожному своє. А наше завдання — забезпечити щедру пенсію і дати можливість працівникам іти раніше на відпочинок.

— І скільки вже партнерів на пенсії?

— Близько двадцяти; час від часу ти їх у нас бачитимеш. Іноді вони зазирають пообідати, дехто навіть зберіг за собою робоче місце. Ламар розповів про відпустки?

— Так.

— Гаразд. Ти зарання замовляй, куди захочеш поїхати, а надто коли на Вейл або Каймани. Переліт — за твій рахунок, а от проживання безкоштовне. Ми ведемо бізнес на Кайманах, то часом фірма туди тебе посилатиме залагодити якісь питання. Такі поїздки на два-три дні нечасті — десь раз на рік, і вони не за рахунок відпустки. Ми зайняті роботою, Мітчу, і добре знаємо ціну відпочинку.

Мітч на це кивнув і мрійливо уявив, як ніжитиметься на пісочку залитого сонцем пляжі Карибського моря, попиваючи «Пінаколаду» й розглядаючи одягнених у бікіні красунь.

— А Ламар казав про вступну премію?

— Ні, але звучить заманливо.

— Якщо ти вирішуєш йти до нас працювати, то отримуєш чек на п’ять тисяч доларів. Побажання таке: витрачай більшість на власний гардероб. Після того, як сім років ти носив светри й джинси, то навряд чи маєш у запасі широкий набір костюмів, це ж зрозуміло. У нас вимоги щодо зовнішнього вигляду працівників такі: юристи мають одягатися зі смаком і консервативно. Хоч дрес-коду немає, однак отримаєш певні вказівки щодо цього.

Він сказав п’ять тисяч доларів? На одяг? Мітч мав усього два костюми, в одному з них він і приїхав. Він постарався не виказати емоцій, сховавши усмішку.

— Запитання є?

— Так. Я знаю, що великі фірми часто завалюють новачків нудною пошуковою роботою — доводиться три роки бути бранцем у бібліотеці. Я такого не хочу. У разі потреби я займатимуся пошуком даних, бо ж розумію, що є новачком на фірмі. Але я не збираюся весь час займатися писаниною і вишукувати дані за всю фірму. Я хотів би працювати з реальними клієнтами та їхніми проблемами.

Містер Мак-Найт вислухав уважно і з розумінням, а тоді дав заготовлену для такого випадку відповідь.

— Я розумію, Мітчу. Ти маєш рацію, це проблема крупних фірм. Але не наша. Перші три місяці ти мало що робитимеш, бо готуватимешся до кваліфікаційного іспиту. А коли його здаси, то почнеться справжня робота. Тебе буде закріплено за одним із партнерів, його клієнти стануть твоїми клієнтами. Певне ж, ти виконуватимеш для нього дослідження, і свої теж, хтось колись тебе може попросити допомогти зі звітами чи з пошуком даних. Ми хочемо, щоб ти від роботи отримував задоволення. Тобі вже казали, що плинності кадрів у нас нема і ми готові зробити все, щоб твоя кар’єра пішла вгору. Якщо не вдасться спрацюватися з одним партнером, ми знайдемо тобі іншого. Якщо ти вирішиш, що з податками працювати — не твоє, то зможеш зайнятися цінними паперами або банківською справою — сам вирішиш. Невдовзі фірма здійснить значне інвестування у містера Мітчела І. Мак-Діра, тому ми хочемо, щоб він працював продуктивно.

Мітч відпив кави і подумав над наступним запитанням. Містер Мак-Найт знову зазирнув у записник.

— Ми оплачуємо ваші витрати на переїзд до Мемфіса.