Деннис Лихэйн - Містична річка

Шон відчув, як його губи самі розтяглися в усмішці.

— Батько Брендена Гарріса, сержанте. Перебував під наглядом.

Вайті всівся за порожній стіл навпроти того, за яким сидів Шон, з відкритою папкою в руці — досьє чоловіка, що перебуває під наглядом.

«Реймонд Метью Гарріс. Народився 6 вересня 1955 року. Виріс на Твелв Мейб’ю-стрит у Східному Бакінгемі в Низині. Мати Делорес, домогосподарка. Батько Сеамус, чорнороб, покинув родину 1967 року». Дальший розвиток подій неважко було передбачити, бо батька було заарештовано за крадіжку в Бриджпорті, Коннектикут, 1973 року. Далі йшли документи про всілякі дрібні правопорушення. 1979 року батько помирає від коронарної недостатності в Бриджпорті. Того ж таки року Реймонд одружується з Естер Скеннел — тут, можна сказати, йому пощастило — і влаштовується на роботу в службу підземних комунікацій машиністом електровоза. Перша їхня дитина Бренден Сеамус народилась 1981 року. Згодом, того ж таки року, Реймонда приплутують до справи про викрадення двадцятьох тисяч доларів у жетонах метро. Провину з нього зрештою знімають, але зі служби розраховують. Після цього він працює на багатьох випадкових роботах — робітником у команді ремонту житлових помешкань, продавцем у крамниці «Трунки Луні», барменом, вантажником. Роботу вантажником він утратив унаслідок зникнення якихось дрібних грошей. Провину з нього знову зняли, але зі служби звільнили. 1982 року його допитувано в справі пограбування «Трунків Бланшара» в окрузі Мідлесекс, але за браком доказів виправдано.

— Проте поліції він став відомий, — сказав Шон.

— Він здобув популярність, — погодився з ним Вайті. — Його відомий спільник, такий собі Едмунд Різ, указав на Реймонда 1983 року, як на автора викрадення рідкісної колекції комічних книжок…

— Ідіотських комічних книжок? — засміявся Шон. — Ти робиш успіхи, Реймонде.

— Ціною півтораста тисяч доларів, — сказав Вайті.

— О, пробач мені.

— Реймонд повернув указану літературу цілою, і йому дали чотири місяці замість року, два місяці з яких він на той час уже відсидів. Із в’язниці, схоже, він вийшов, маючи певну наркотичну залежність.

— Он як.

— Він приохотився, звичайно, до кокаїну, адже то були вісімдесяті роки, і тут рапорт про нагляд за ним збільшується в обсязі. Чомусь Реймондові не бракує розуму приховати, де він добуває гроші на кокаїн, але не вистачає, щоб приховати, де саме він купує цей наркотик. Він порушує свою обіцянку, і йому дають іще один рік.

— І він усвідомлює помилковість своєї поведінки.

— Навряд чи. Спеціальний підрозділ ФБР ловить його на спробі переправити вкрадений товар через кордони штату. Тобі це сподобається. Угадай, що Реймонд украв. Візьми до уваги, що то був 1984 рік.

— Зроби бодай натяк.

— Керуйся своїм інстинктом.

— Відеокамери.

Вайті метнув на нього очима.

— До сраки твої відеокамери. Принеси мені кави, ти більше не коп.

— Що ж тоді він поцупив?

— Фургон «Тисяча дрібничок». Ти коли-небудь бачив таке?

— Комікси, а потім «Тисячу дрібничок»?

— Він має власний стиль, наш чоловік. Він мав також проблеми. Фургон він поцупив на Род-Айленді, а переганяв його в Массачусетс.

— Тому він і потрапив у федеральні списки.

— Тому вони й схопили його за яйця, — сказав Вайті, знову зиркнувши на Шона, — але не посадили.

Шон трохи підтягся на своєму стільці й зняв ноги зі столу.

— Він накапав на когось?

— Схоже на те, — сказав Вайті. — Після цього цілковита порожнеча в рапорті про нагляд. До кінця вісімдесят шостого року там стоять лише позначки про те, що він регулярно приходить у поліцію відмічатися. Що сказано в його записах про роботу?

Вайті подивився через свою папку на Шона.

Шон промовив:

— Зараз погляну.

Він розкрив власну папку.

— Записи про працевлаштування, про сплату податків, про виплати на соціальне забезпечення — усе припиняється в серпні 1987 року. Тут він зникає.

— Ти перевірив у федеральних масштабах?

— Запит відіслали відразу, коли я про це подумав.

— Які наші можливості?

Шон знов уперся підошвами черевиків у стіл і нахилився назад на стільці.

— Перша можливість, це коли він мертвий. Друга — він перебуває під юридичним захистом як свідок. Третя — він закопався глибоченько під землю й вийшов звідти лише для того, щоб узяти свій пістолет і застрелити дев’ятнадцятирічну подругу свого сина.

Вайті поклав свою папку на порожній стіл.