Валерій Лапікура - Непосидючі покійнички

— Шкода.

— От і я кажу — шкода. Бо дуже оригінальна версія. Задля такої варто навіть пару тижнів у психушці полежати. Вітаміни поприймати, сил набратися…

— Кілька сеансиків електрошоку пройти, — єхидно додав мій друг. — Надзвичайно омолоджує. Деякі навіть добавки просять.

— Добалакалися! Бувай.

Жарти жартами, але щаслива смуга у моєму сищицькому житті продовжувалася. Виявляється, не треба було морочити голову, з якого боку підійти до обслуговуючого персоналу тенісних кортів. Потрібна людина, можна сказати, сама прийшла. Точніше, її до мене привели у супроводі конвою. Бо молодий хлопець, якого мені позичили колеги-інспектори, вже другий день сидів у нас в Управі і давав свідчення по вельми марудній кримінальній справі, а саме: шантаж, ускладнений виготовленням компрометуючих знімків порнографічного змісту.

Вляпався він так: кілька років тому після армії хтось зі знайомих прилаштував його на цей самий корт. Робота у нього була ще та! Він подавав м’ячі, вибиті в аут горе-спортсменами. Побігати і понахилятися, звичайно, доводилося чимало, проте платили за це підбирання непогано. І то не тільки грішми. Бо за традиціями великого тенісу «хлопчик для подачі» не стільки бігав за м’ячиками, скільки тішив біса тенісисткам, особливо тим, кому далеко за тридцять. Природно, що діялося це не на корті, і вдоволені дами обдаровували жеребчика неслабенькими подарунками.

І от одна з тенісисток здала свого подавальника до міліції. Він, мовляв, за допомогою підступу і шантажу змусив її позувати для порнографічних фотографій, чого вона як глибоко порядна радянська жінка терпіти не збирається. Речові докази до заяви прикладалися. Проте фотоаматор стояв на своєму, мовляв, усе було навпаки, і сама дама примушувала його робити оті знімки, бо це її дуже збуджувало. А коли він обмежив свої функції виключно до подавання м’ячів, образилась і оббрехала його, хорошого, доброго і чистенького.

Я не витримав і перш ніж порозпитувати про те, що цікавило мене безпосередньо по справі, поцікавився:

— І чого ж ти її покинув? Заїздила, чи що?

— Та ні, я до неї, щоб ви знали, з усією серйозністю, бо я ж не кобель якийсь там, котрому все одно, з ким…

— Невже одружитися здумав? Вона ж тобі в мами годиться!

— Ну, одружитися — не одружитися, але хотів, щоб усе було по-людськи. А вона мене зрадила.

— Який жах! І з ким, дозволь поцікавитися? З іншим подавальником чи, може, тенісистом?

— Якби! А то ж із тенісисткою!

— Тоді це серйозно.

— Ви це правду кажете чи кепкуєте?

— Хлопче, які жарти? Таких, як вони, навіть наші закони захищають. От подивись: якщо мужчина з мужчиною, то це одразу стаття — і п’ять років. А якщо дама з дамою, то навіть у місцевком не викличеш, бо немає такої статті.

— Що ви кажете? А чого ж про це ніде не пишуть?

— Ага, напиши. Так завтра нікому буде дітей народжувати. Жінки в лесбійську любов ударяться, а мужики з горя зіп’ються — і кінець цивілізації.

Від автора:

Олекса надаремне хвилювався за майбутнє прогресивного людства. Досягнення медицини вже через пару десятків років після описаних подій дозволили проводити святий процес запліднення за відсутності… самого мужчини. Цікаво, як відреагував би на цю інформацію сам Олекса?

Олекса Сирота:

Те, що теніс чомусь приваблює прихильниць одностатевого кохання, я чув від того ж Бориса. Але хлопчик для подавання переконав мене, що це не лише чутки, а один із фактів нашого веселенького київського номенклатурного повсякдення.

Я пообіцяв ображеному в кращих почуттях працівнику сексуального фронту замовити за нього слівце перед колегами, а він мені за це розкаже про життя на кортах і навколо них. Тим більше, що за всіх розкладів назад йому вороття не було. Клята баба наробила чимало галасу, а хто це любить?

Моє припущення про справжній характер цієї, з дозволу сказати, спортивної установи загалом підтвердилося. Це був своєрідний клуб людей одного рівня чи одного кола, як кому зручніше. Ніхто не збирався, звичайно, опановувати вершини тенісної майстерності. Для цього існували спортивні клуби, куди приймали мало не з шести років. А сюди приходили трохи розім’ятися, трохи зігнати вагу, трохи позайматися сексом, в тому числі і одностатевим. Але не це було головне. Бо щонайбільше тут уладнували свої справи. Які саме, подавальник не знав. Бо це діялося в кабінках сауни, куди його не підпускали навіть близько. За цей «об’єкт відповідав сам директор і його свита — масажисти з числа колишніх спортсменів і спортсменок. І взагалі, як пояснив парубок, на корті була своя ієрархія, що не відповідала штатному розкладу.