Клаус-Петер Вольф - Клуб «Афродіта»

Справу Маркуса Бергера розглядали й висвітлювали з усіх боків. Результати аналізу тканини показували, що вона досить дорога. Щоб це сказати, можна було б і не звертатись до фахівців.

Тихо, ніби вибачаючись, Тоні запитав, чи не краще було б закрити клуб «Афродіта» і зняти цілодобове спостереження за ним.

Цим Тоні викликав невдоволення шефа. Його ідею сприйняли як сентиментальність криміналіста вже далеко не першої молодості. Звичайно, шантаж і сутенерство розглядались як злочини, адже вони призвели до вбивства.

Насамперед треба було розслідувати обставини вбивства. Навіть якщо певний час доведеться мовчки спостерігати, як когось примушують займатися проституцією.

Тоні Вустові мало не заборонили зустрічатися з жінками, котрих шантажували, бо шеф побоювався, що через ті допити спільник Маркуса Бергера злякається й більше там не з'явиться.

Та Вуст усе-таки домігся, щоб йому дозволили дзвонити й за іншими телефонними номерами і домовлятися з жінками та чоловіками про зустрічі.

На нараді продемонстрували профіль підошви із шашечками — певно, це було взуття вбивці.

Тоні знову згадав довготелесого молодика з групи обробки слідів, який, кивнувши головою на поліцейських із сигаретами, сказав: «Якщо ці ідіоти ще не все затоптали і якщо сліди не їхні..»

— А чи не могло бути так… І взагалі, хтось перевіряв, — зауважив Тоні, — чи не залишив цей слід котрийсь із поліцейських, що побували на місці злочину?

Шеф запитливо подивився на присутніх. Він не був певний. Таке цілком могло статися.

Потім цікаве запитання поставив Мюллер.

Яким чином Маркус Бергер потрапив на місце злочину? Автомобіля там ніде не знайшли. Він що — на Горнпотвег пішки прийшов? Трамвайної лінії тут нема. Автобус у такий час уже не ходить. Крім того, Маркус Бергер не з тих, хто користується автобусом. Мабуть, він приїхав на таксі. Але що могло примусити його податися серед ночі на таксі до такого відлюдного місця? Навіть якщо він домовився з кимось про зустріч, то чому не попрохав водія таксі зачекати? Чому він не поїхав до місця злочину власною машиною?

Комісар Тоні Вуст зауважив, що вбивця й жертва, можливо, приїхали разом в одній машині. Потім убивця, мабуть, запропонував Маркусові Бергеру прогулятись у лісі й зрештою вбив його там.

А власне, чи йдеться тут узагалі про заплановане вбивство? Чи не можна припустити, що злочинець і жертва під час прогулянки в лісі просто посварилися, і злочинець убив Маркуса Бергера, а сам утік на машині, якою вони приїхали?

— Можливо, — сказав Мюллер. — Можливо, труп лежав зовсім не там, де було вчинено злочин. Цілком імовірно, що Маркуса Бергера відчухрали так десь в іншому місці, а потім викинули його труп у лісі.

Люди з групи обробки слідів вважали, що це малоймовірно. На їхню думку, у лісі на землі та в чагарнику добре видно сліди боротьби.

Так чи так, а для Тоні цього було не досить. Нарада його не задовольняла. За столом було надто багато балаканини. Він знову наполягав на тому, що просто стежити за клубом «Афродіта» тепер уже явно замало. Він вимагав дійовіших заходів. Більше активності з боку карної поліції.

У відповідь на його побажання та сумніви йому несподівано запропонували, щоб він відвідав клуб «Афродіта» як клієнт.

Спочатку Тоні зніяковів і прийняв це за жарт. Проте шеф суворим поглядом дав зрозуміти, що йому, мабуть, не слід було б так маніжитися. Зрештою він служить у карній поліції, а не в пансіонаті благородних дівчат.

— Але ж не можу я отак просто… Ну, від мене ніхто не має права справді вимагати, щоб я просто як клієнт… Я гадаю, в буквальному розумінні це було б навіть… сумнівно з юридичного погляду… Адже я все-таки знаю, що цих жінок шантажують і вони не добровільно…

Кивком голови шеф дав йому зрозуміти, що він має піти до клубу «Афродіта» саме як клієнт, але тільки для того, щоб поговорити з жінкою, а не для того, щоб мати з нею інтимний зв'язок.

Мюллер відразу всміхнувся.

— А він уже, видно, подумав, що цю статтю витрат не включать до фінансового звіту!

Його жарт викликав сміх.

Шеф широко повів рукою і почав читати одну із своїх звичайних нудних проповідей.

— Зважаючи на серйозність становища та на наші моральні зобов'язання, ми усвідомлюємо…

Тоні Вуст уперше брав участь у роботі комісії, що розслідувала вбивство. Його заперечень всерйоз не сприймали. Він ще мав спочатку себе показати. Але цей спосіб дій йому здавався безглуздим. Навіщо йти до клубу в ролі клієнта, щоб там поговорити з котроюсь із жінок, коли він може знайти їх усіх у записнику Маркуса Бергера?