— Еге ж!
— Вибачте, ще одне слово, — знову підвелася Агата Каз. — Паран не відав, що Віржінія підставна особа. Жан-Луї не сказав вам того, що Валентина побила його, коли він намагався відібрати в неї фотоапарат Я дізналася про це з тих самих джерел. У мене все.
— Ні, ще не все, — промовив Жорж Маршан. — У моєї дружини є в запасі ще одне повідомлення.
— Ти ж сам мені розповів про це, то розкажи і їм, — заперечила вона, не підводячись з місця.
— Вставай, вставай! — наполягав її чоловік.
Вона підвелася.
— Хочу тільки сказати, що справжній Жером Гепра, перш ніж виїхати із столиці 1941 року, залишив у свого паризького нотаря новий власноручний заповіт. На конверті зробив напис: «Розпечатати після моєї смерті». Він скасував свій попередній заповіт, згідно з яким його багатство мало дістатися Міжнародному інститутові нежитю. Він відписав його Віржінії Гепра як єдиній своїй спадкоємниці.
— Янкі пошилися в дурні! — вигукнув Мортьо.
— Пошилася в дурні й Валентина Гаролу, — промовив Жорж Маршан. — Коли б вона вчасно дізналася про смерть старого Гепра, гадаю, заволоділа б спадщиною.
— Кому ж дістанеться те багатство? — поцікавився Мортьо.
— Скажу, — заговорив Жорж Маршан. — У новому заповіті Жерома Гепра є таке застереження: коли Віржінія помре раніше за нього, все рухоме й нерухоме майно має дістатися французьким науково-дослідним установам, названим у заповіті.
— Поживилися американці! — вигукнув Ален Дагрон.
— Можна сказати, — подав голос Мортьо, але дружина його, скривившись, невдоволено простогнала, бо не любила, коли її чоловік занадто багато балакав у гостях.
Служниця Клер подала фрукти. Агата Каз непомітно відійшла від гурту. Але за хвилину з'явилася знову. В чорних, довгих аж до ліктів рукавичках, з парасолькою в руках.
Вона стала посеред кімнати і, розмахуючи руками, заспівала приємним голосом:
Я заспіваю вам веселі жарти
Про чотирьох студентів-диваків.
Вони дівчат боялись, наче сварки,
Бо з них ніхто кохати не умів.
Один з них був запеклим віршомазом,
А другий право римськеє зубрив,
А третій тільки у борги залазив,
Четвертий взагалі нічого не робив…
Марше-Неф— Новий ринок (фр.).
«Дю-Марше»— «На ринку» (фр.).
Комуна— найменша одиниця адміністративно-територіального поділу у Франції.
Життєвий шлях (лат.).
Біко— презирливе прізвисько, що його дали колонізатори алжірцям і марокканцям, перекладається — цапок.
Дякую (англ.).
Міжнародний інститут нежитю (англ.).
Тут (фр.).
Гаразд (англ.).
Що нового? (Лат.).
Дослівно — тремтячка (фр.).
Бізнес є бізнес (англ.).
Спершу жити, потім філософствувати (лат.).