Карл Вебер - І мертві залишають тіні

Це не сумний прощальний лист, а звіт, сповнений надії і впевненості. Він адресований передовсім Беаті Келлер, і ми повинні це взяти до уваги. Однак останні речення О'Дейвена я хотів би зачитати дослівно, гадаю, що Беата не матиме нічого проти.

Стюарт Джеймс О'Дейвен закінчує листа роздумами про самого себе. Перерахувавши різні свої якості, він підбиває підсумок: «Отже, я — людина з багатьма вадами. Але я люблю життя. Люблю його, незважаючи ні на що, і хотів би ще довго-довго бути щасливим з тобою на цьому світі».

Через кілька тижнів його не стало.

«Solus De daanani» — написано було на надмогильному камені. Манфред Госс сидів на лаві трохи осторонь від могили, як і кілька тижнів тому, коли спостерігав за роботою експертів-криміналістів.

Як і тоді, він змушений був і зараз мружитись від сонця, щоб почитати цей напис. Але сьогодні він знав, що ті слова означають: «Світло боже душі твоїй». І знав він не тільки це.

У думках у нього ще раз промайнули всі ті події. І кожна з них була пов'язана з чиєюсь долею, з якоюсь конкретною людиною. То були і старий Пабст, і фрау Мургау, і пан Шладовський, і професор Майнк, і Кауфгольд та Гудрун Петерс. Прогресивний учений в Ірландії і фермер Реджінальд Стемпсон зі штату Мічіган.

І ще Беата Келлер. Перш за все — вона.

Думав він і про Маріон Каррадт, лікарку зі шпиталю поліційного управління. Фрау чи фрейлейн, Госс цього поки ще не знав. Вони іноді зустрічались на кілька хвилин, коли Госсу потрібно було відвідати Юргена Баумгольца. Юнак вилікувався. Йому доведеться стати перед судом. І про нього думав Госс, перебираючи в пам'яті всі ті події.

І не в останню чергу про тих, кого спіткала така сама доля, як і О'Дейвена. Про невідомого зв'язкового з Фрідріхсвалля, про двох ірландців, яких заарештували, може, саме ось тут, де він зараз сидів, про Уазена, мужнього вчителя фізкультури з Белфаста.

Усі вони якимось чином були причетні до життя О'Дейвена, змінилися під його впливом, як і він сам та його товариші. Від їхнього імені Госс купив вазу з квітами й поставив її на могилу. Серед квітів виділялася біла картка, на якій було написано вітання Стюарту Джеймсу О'Дейвену. Це були ті ж слова, якими Уазен закінчив свою останню передачу: «Прощавай, мій друже!»

Відомі антифашисти, страчені гітлерівцями.

Заходьте! (Англ.)

Заходьте, будь ласка, якщо ви не різник… Чи як там кажуть… (Нім.)

Спасибі (англ.).

Як поживаєте? Гаразд? (Англ., нім.).

Гарне місто, чи не так? (Англ.)

Нехай соромиться той, хто погано про це подумає (фр.).

Мій дім — моя фортеця (англ.).

Гра слів: irre — божевільний, iren — ірландці (нім.).

«Великонімецьке радіо» (нім.).

Тут Родос, тут стрибай! (Лат.)

Переклад Дмитра Паламарчука.

Синоніми народних назв Ірландії.

Пімпф— член гітлерівської дитячої організації.