Максим Кідрук - Твердиня

— Ти знаєш, що з ним? — Українець тримався за спиною в товариша.

Сьома мигцем втямив, що ситуація критична.

— Так. Те ж саме, що станеться зі мною, якщо я з’їм горішок завбільшки з горошину. — Хлопець повернув голову до натовпу і перейшов на англійську: — Чим у нього бризнули? Він алергетик? Страждає на алергію?

Підхопили балончик і по руках передали Семену. Про алергію ніхто не відповів. Не знали, а може, не відважилися. Хлопець прищурився, вчитуючись у напис на банці:

ACTIVE INGREDIENTS:

Capsaicin and related capsaicinoids*……………… 2.0%

— Капсаіцин [79] Капсаіцин (ваніліламід 8-метил-6-ноненової кислоти) — алкалоїд із палючим смаком, що міститься в усіх різновидах стручкового перцю. … ідіоти… — сам до себе прошепотів росіянин, тоді знову англійською: — Швидко! Його треба винести з кімнати на чисте повітря.

Айк і Ґрем взяли Едді за ноги, Ян, який стояв біля голови, підхопив хлопця за тулуб.

На рецепції їх побачив Девід Ренцо, власник хостела:

— Що сталося?

— Девіде, нам треба в лікарню, — скоромовкою проказав Сьома.

— Я викличу «швидку»!

— Ні, — гаркнув росіянин. — Можемо не встигнути. Готуйте мінівен.

— О’кей! Тоді подзвоню в «San Jose» [80] Клініка «San Jose» — одна з найкращих лікарень у Куско. , скажу, щоб готували барокамеру. — власник «Samay Wasi» припустив, що Едді знепритомнів через гірську хворобу.

Вислизаючи на веранду, Сьома похапцем заперечив:

— Не треба барокамери. Будь-яка найближча до нас лікарня. Найближча, Девіде!

Девід Ренцо став гарячково гортати довідник з адресами і телефонами.

На веранді було зимно. Едді поклали на холодну підлогу. Голова набрякла так сильно, що зникли риси обличчя. Її роздувало зсередини. Повіки наплили одна на другу, повністю «проковтнувши» вії. Семен розстебнув аптечку і витягнув звідти приготовлений шприц. Зняв ковпачок з голки, випустив повітря, але тут його руку перехопив Айк.

— Що ти збираєшся йому колоти? Ти хто, лікар? Ти ж навіть не американець!

Росіянин спробував висмикнути руку, проте Айк міцно тримав передпліччя.

— Сьомо, допомогти? — Лео і Ян стояли поруч, готові втрутитися і відтягти Айка.

Семен одними очима мовив «ні», після чого наблизив лице до американця і заговорив, спокійно, але швидко карбуючи кожне слово:

— У твого друга ангіоневротичний набряк [81] Ангіоневротичний набряк (ангіоедема, або набряк Квінке) — алергічна реакція на дію різних біологічних та хімічних чинників, проявляється у збільшенні (напуханні) обличчя, рідше — кінцівок. При стрімкому розвитку ангіоневротичного набряку пацієнт може померти. . Це як кропив’янка, тільки не на поверхні шкіри, а всередині тіла. Набряк розвинувся через алергічну реакцію на капсаіцин з газового балончика. Зазвичай під час набряку колір обличчя не міняється, а твій друг, як бачиш, сірий наче мрець. Хочеш дізнатися, чому це?

Айк послабив тиск на руку і проваленим голосом спитав:

— Чому?

— Тому що доза капсаіцину настільки велика, що набряк став розвиватись у гортані, як наслідок виникла блокада дихальних шляхів. Твій товариш посірів, тому що вже кілька хвилин не дихає. Враховуючи той час, протягом якого ви телющились на нього, мов барани, і час, що ми марнуємо з тобою на теревені, хлопцю лишилося жити хвилини дві. Я знаю це, бо сам страждаю на алергію. Я можу склеїти ласти від одного горішка. — Айк відпустив руку і перелякано зирнув на Едді. Сьома продовжив: — У шприці гормон епінефрин або адреналін, якщо тобі так зрозуміліше. Але… ти маєш рацію, я не доктор і тому не можу брати на себе відповідальність.

Американець збілів, наче його борошном обсипали:

— Це… це врятує його?

— Врятує? Звісно, ні. Йому потрібен апарат штучного дихання і півдюжини різних гормонів внутрішньовенно. Це дасть нам шанс довезти його до лікарні.

— Пішов ти на хер, Айку! — заричав Ленс. — Нехай коле! — Схопивши за комір, він відкинув товариша геть від Едді. — Давай!

Семен всадив голку в квадрицепс [82] Квадрицепс — чотириголовий м’яз на верхній (передній) частині стегна людини. і вичавив увесь вміст шприца у м’яз. Через секунду Едді бухикнув (очей не відкривав) і став харчати. Повітря зі страхітливим хрипом проходило крізь набряклий рот і глотку. По звуку було чути, як важко хлопцю дихати.

Відразу після того на веранду вибіг Девід, з жалем і в той же час із погано прихованим роздратуванням на обличчі. Воно й не дивно: якщо в його хостелі відкине копита заїжджий американець, бізнесу кінець.