Антон Муха - Музиканти сміються

Здесь есть возможность читать онлайн «Антон Муха - Музиканти сміються» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 1968, Издательство: Музична Україна, Жанр: Анекдоты, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Музиканти сміються: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Музиканти сміються»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

В цій книзі ви знайдете чимало правдивих і чимало вигаданих історій з життя відомих і маловідомих чи й зовсім невідомих музикантів.
Сміються тут не лише музиканти — сміються також і з музикантів. А це означає, що книгу радо читатимуть як палкі любителі музики, так і ті, хто вважає музику за лихо… Маємо надію, що читачі не проминуть нагоди посміхнутися, а може й замислитись, Бо гумор, хоча й не розв'язує жодних проблем, все-таки допомагає їх розв'язувати…

Музиканти сміються — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Музиканти сміються», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Погану пісню вони співали хором, поділяючи відповідальність між усіма співаками.

Винен композитор, а б’ють клавіші.

Соловей бере якістю, горобець — кількістю.

Великі платять за мистецтво життям, маленькі — заробляють ним на прожиття.

Таланту в нього не можна відібрати: нічого.

Суд нащадків поганий тим. що розглядав справу у відсутності потерпілого. (Е. Кроткий)

Стислість — сестра таланту, але теща гонорару. (В. Мар'янозський)

Сюїта для голосу (директора) і хору (підлабузників). (Ю. Нікольський)

Співачка так виконувала романси, що всі вони ставали жорстокими.

Творчий вогонь довго гасили горілкою й коньяком. (А. Чикарков)

Солов’я чути й без мікрофону. (Ц. Меламед)

Казали, що скрипка плаче в його руках: було з чого плакати. (А. Васильєв)

Здобув останнє місце в конкурсі перших скрипок. (Т. Константинов)

Не маючи свого таланту, заривав у землю чужий. (А Лігов)

Абсолютний слух потрібний не лише музикантам, а й плетунам. (В. Ломаний)

… і очумавши від своєї гри, Орфей заскочив власну дружину в обіймах Морфея. (Ф.Кривін)

Хор хлопчиків відзначив свій 40-річний ювілей. (С. Марков)

Не співаєш басом, то хоч басом дивись!

Як заспівав, то аж плакати смачно!

Співай, дядьку, — вона довга!

Він стільки пісень знає, що й на воловій шкурі не списав би!

Коли б не скрипка та не бас, то б музика свині пас.

А вже мені не до солі, коли грають на басолі!

Веселе ремесло музицтво: легким хлібом забавляють.

Грай, грай, — будеш плакать!

Ваші грають, а наші ридають!

Коли б твоя знала, що моя іграла, то б твоя плакала!

Їж язик, та по коди до музик!

Нащо мені музики, в мене свої язики: я заграю, поскачу і нікому не плачу.

Спасибі вам не за те, що грали, а за те, що поростали!

Пісня хороша, коли б трохи довша!

Ех, співав би, та голос в борг віддав!

Музика без басів, як гість без грошей.

Продай співанки, а купи голос! (З українського фольклору)

Нащо мені соха, була б балалайка!

Натщесерце й пісня не співається.

Співали, співали, аж їсти захотіли!

Про всякого дурня своя пісня складена.

Заспівала б рибка пісеньку, та голосу нема!

У кого голосу немає, той співати радий.

Кадик малий, а реву багато! (З російського фольклору)

Ашуга в хату не пустили, а він питає: «Куди покласти саз?»

І осел від свого голосу в захваті. (З вірменського фольклору)

Побарабань про мене, а я на сопілці пограю про тебе.

Хто не любить пісень, тому й голосу відрубати не шкода!

Якщо господар любить грати на тамбурині, домашні привчаться танцювати. (З арабського фольклору)

І музикантові часом кусочок сиру дістається.

Музикантів люблять, коли вони грають.

Коли цирульник б'є в барабан, він сили не шкодує. (З афганського фольклору)

Якщо ти добре граєш па сопілці, то чого ж твій дядько помер?

Шкода тих, хто помер, не почувши твого голосу! (З перського фольклору)

Твоє мовчання солодше за музику. (З турецького фольклору)

На гітарі для буйвола не грають! (З в’єтнамського фольклору)

Бідність навчить грати на скрипці.

Глухий не має чого співати.

Хто взяв дуже високо, той не закінчить пісні. (З німецького фольклору)

Муха своїми крильцями співає. (З осетинського фольклору)

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Музиканти сміються»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Музиканти сміються» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Музиканти сміються»

Обсуждение, отзывы о книге «Музиканти сміються» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x