Нил Гейман - Скандинавська міфологія

Асґард зникне, але на його місці постане Ідаволл — розкішний і непорушний.

У Ідаволл прийдуть сини Одіна — Відар і Валі. За ними з’являться сини Тора — Моді та Маґні. Вони разом принесуть Мйольнір, бо тепер, коли Тора не стало, молот можуть нести лише вони двоє. З підземного царства повернуться Бальдр і Хьод, і вони, всі шестеро, сядуть під сяйвом нового сонця і почнуть говорити, згадуючи таємниці та обмірковуючи, що можна було зробити інакше і чи був такий підсумок неминучим.

Вони говоритимуть про Фенріра — вовка, який з’їв світ, про змія Мідґарда, а також згадають про Локі, який водночас був і не був богом, який рятував богів, а проте міг їх знищити.

А тоді Бальдр скаже:

— Гей, що то таке?

— Де? — запитає Маґні.

— Ну, он там. Блищить у високій траві. Бачиш? І там теж. Поглянь, ще одне.

Тоді вони опустяться на коліна у високій траві — боги, мов діти.

Маґні, син Тора, буде першим, хто знайде один із предметів у високій траві, а знайшовши, одразу його впізнає. Це золота шахова фігура — такою грали боги, коли вони ще жили. Вона зображує Одіна, Бога-отця, на своєму високому троні: це король.

Вони знайдуть також інші фігури. Ось Тор, в руках якого молот. Он там Хеймдалль, який притиснув до губ свій ріг. Фріґґ, дружина Одіна, — то королева.

Бальдр підніме маленьку золоту статуетку.

— Ця схожа на тебе, — скаже йому Моді.

— Це я і є, — відповість Бальдр. — Такий, яким був давним-давно, до смерті, коли жив серед асів.

Вони знайдуть також інші фігури — одні красиві, інші не дуже. Ось загрузли в чорну землю Локі та його діти-чудовиська. Он крижаний велетень. Ось Сурт — його обличчя палає.

Згодом вони з’ясують, що мають всі фігури, щоб скласти повний набір. Вони розставлять фігури для гри в шахи: на шахівниці стола боги Асґарда зустрінуться зі своїми одвічними ворогами. Новоспечене сонячне світло блищатиме на золотих шахах у цей прекрасний день.

Бальдр всміхнеться своєю сонячною усмішкою, нахилиться і зробить свій перший хід.

Альвхейм— один із дев’яти світів. Населений світлими альвами.

Анґрбода— велетка, мати трьох дітей-чудовиськ Локі.

Асґард— місце, де живуть аси. Світ богів.

Аси— рід, плем’я або клан богів. Живуть в Асґарді.

Аск— перший чоловік, зроблений з ясена.

Аудумла— перша корова, чий язик сформував прабатька богів. З її вимені текли молочні ріки.

Аурбода— гірська велетка, мати Герд.

Бальдр— відомий як «Прекрасний». Другий син Одіна, якого любили всі, крім Локі.

Баррі— острів, на якому побралися Фрейр і Герд.

Баугі— велетень, брат Суттунга.

Белі— велетень, якого Фрейр заколов оленячим рогом.

Бергельмір— внук Іміра. Бергельмір і його дружина були єдиними гігантами, які пережили потоп.

Бестла— мати Одіна, Вілі та Be і дружина Бьора. Донька велетня Бьольторна. Сестра Міміра.

Біфрьост— міст-веселка, який з’єднує Асґард з Мідґардом.

Бодн— один із чанів, у яких зберігався мед поезії. Другий має назву Сон.

Браґі— бог поезії.

Брейдаблік— дім Бальдра, місце втіхи, музики та знань.

Брісінґамен— сяюче намисто, що належить Фрейї.

Брокк— гном, здатний створювати дивовижні скарби. Брат Ейтрі.

Бурі— предок богів, батько Бьора, дід Одіна.

Бьольверк— одне з імен, які використовує Одін, коли приховує свою справжню подобу.

Бьор— бог, син Бурі, одружений з Бестлою. Батько Одіна, Вілі та Be.

Водоспад Франангр— високий водоспад, в якому в подобі лосося ховався Локі.

Галар— один із темних альвів. Брат Ф’ялара і вбивця Квасіра.

Гарм— страшний собака, який вб’є Тюра і водночас помре від його рук під час Раґнарька.

Герд— неймовірно вродлива велетка, яку кохає Фрейр.

Гермод Моторний— син Одіна. Він їздив на Слейпнірі до Хель просити, щоб вона відпустила Бальдра.

Гіллінг— гігант, вбитий Ф’яларом і Галаром; батько Суттунга і Баугі.

Глейпнір— чарівний ланцюг, викуваний гномами, яким боги зв’язали Фенріра.

Глідск’яльв— трон Одіна, з якого він бачить дев’ять світів.