Мурасакі Сікібу - Повість про Ґендзі. Книга I

Тобто Нокіба-но оґі.

Йдеться про вулиці, що, пролягаючи зі сходу на захід і перетинаючись з дорогами, які проходили з півночі, від Імператорського двору, на південь, розділяли Кіото на окремі квартали, де розміщувалися традиційні садиби столичної знаті.

Слова з танки: «Який мені / Притулок відшукати / На цій землі? / У мандрах проживу / І просто неба буду ночувати!» («Збірка старих і нових японських пісень», 987).

Слова з вірша типу «седока»: «Як звуть ці квіти, / Що, неначе сніг, / Поля встелили? – / Ту, що так далеко, / Спитав би я, / Якби спитати міг…» («Збірка старих і нових японських пісень», 1007).

Рослина з родини гарбузових, legenaria siceraria, що розцвітає ввечері і в’яне вранці.

Адзарі – монах-наставник, зразок служіння в буддійській секті Тендай і Сінґон.

Будда Аміда – володар Чистої землі, найшанованіший будда стародавньої Японії.

Слова з танки: «Безсмертя зичимо, / Згадавши їх тепло… / Як би хотілось дітям, / Щоб на світі / Розлук з батьками не було» («Збірка старих і нових японських пісень», 901).

Слова з танки: «Як вогники / Вечірніх світлячків, / Я також пломенію від кохання… / Вона ж цього / Не хоче помічать» («Збірка старих і нових японських пісень», 562).

Тобто пані Рокудзьо.

Нокіба-но оґі.

Нижня жіноча одежа, що прив’язувалася стрічками до талії.

За стародавньою легендою, бог Кадзуракі мав потворну зовнішність і збудував міст, яким користувався лише вночі.

Каріґіну – мисливський одяг, що складався з каптана й коротких шароварів.

Слова із одного вірша Бо Цзюйі.

Одяг з підкладкою.

Щоб піднятися на вершину священної гори Мітаке, треба було упродовж тисячі днів поститись і молитися Учителю Прийдешнього – будді майбутнього часу Міроку.

За поемою «Вічний смуток» Бо Цзюйі, китайський імператор Сюаньцзун зустрічався зі своєю наложницею Ян Ґуйфей у Палаці Довголіття.

Очевидно, йдеться про стосунки Юґао й То-но цюдзьо.

Цитата з вірша: «Навіть якщо навіки перестане текти / Вода у річці Окінаґа, / В якій норці пірнають, / Та для розмови, люба, із тобою / Не вичерпаю слів ніколи» («Ман’йосю», 4458).

Слова з вірша: «В селі занедбанім / І люди постаріли – / Як їх оселі. / А за тином сад / Нагадує мені поля осінні» («Збірка старих і нових японських пісень», 248).

Слова з вірша: «На березі морському, / Де білі хвилі / Повсякчас набігають, / Я, дитина рибалки, живу, / Та своєї оселі не маю» («Ваканроейсю», 722).

Вартовий Водоспаду – воїн, який стояв біля водоспаду поблизу імператорської палати Сейрьоден; під час вечірньої переклички він називав своє ім’я останнім.

Про такий випадок з міністром Фудзівара Тадахіра (880–949) згадується в історичній повісті «Оокаґамі».

Хворого слугу перед смертю переносили в інше місце, щоб уникнути осквернення.

Там відбувалася кремація.

Знаменитий буддійський храм, присвячений богині милосердя Каннон.

Дочка Правого міністра була першою дружиною То-но цюдзьо.