Платон: Іон

Мали той рів перейти вже, як раптом ліворуч над військом

Птах з'явився, орел, що високо в небі ширяє,

В пазурах ніс він потвору скривавлену — змій величезний

Був ще живий і звивався, готовий з ним битись і далі.

Спритно зігнувшись, орла, що тримав його міцно, він раптом

В груди вкусив біля шиї; і той від нестерпного болю

Кинув на землю його, між троянського війська вронивши.

Сам же із клекотом дужим за вітру диханням полинув.

Ось таке, скажу я, і тому подібні місця повинен розглядати й оцінювати віщун.

Іон. Твоя правда, Сократе.

Сократ. А тепер ти вибери, як я вибрав тобі місця з «Одіссеї» і з «Іліади», те, що стосується віщуна, лікаря й рибалки, — так і ти, Іоне, вибери мені — ти ж бо більш обізнаний з Гомеровим епосом, — і те, що стосується рапсода та його мистецтва і що повинен розглядати й оцінювати радше рапсод, ніж інші люди.

Іон. Я тверджу, Сократе, що все взагалі.

Сократ. Ні, раніше ти не говорив, Іоне, начебто все, — невже ти такий забутливий? Адже не личило б рапсоду мати слабку пам'ять.

Іон. А що я, до речі, забув?

Сократ. Хіба ти не пам'ятаєш, як ти сказав, що мистецтво рапсода — інше, ніж мистецтво візничого?

Іон. Пам'ятаю.

Сократ. І ти погодився, що воно, бувши іншим, буде давати інші відомості?

Іон. Так.

Сократ. Значить, за твоїми власними словами, не все входить в обсяг знань рапсода і його мистецтва.

Іон. Крім, можливо, тільки таких речей, Сократе.

Сократ. Кажучи, «крім таких речей», ти розумієш, очевидно, те, що належить іншим мистецтвам; але якщо не все, то що саме буде предметом знання рапсода?

Іон. По-моєму, предметом його знання буде те, що личить говорити чоловікові і що — жінці, що — рабу і що — вільній людині, що — підлеглому, а що — начальнику.

Сократ. Невже рапсод, на твою думку, буде краще знати, ніж стерничий, що слід доповісти власникові корабля, якого буря заскочила на морі? Іон. Ні, це краще знає стерничий.

Сократ. А хіба рапсод буде краще, ніж лікар, знати, що треба приписати в разі хвороби?

Іон. Ні.

Сократ. Виходить, ти краще знаєш, що повинен говорити раб?

Іон. Так.

Сократ. Наприклад, що повинен сказати раб-волопас, який хоче приборкати оскаженілих биків, по-твоєму, буде краще знати рапсод, ніж пастух?

Іон. Ні, звичайно.

Сократ. Або те, що повинна сказати жінка-пряля про переробку вовни?

Іон. Ні.

Сократ. А можливо, рапсод буде знати, що повинен сказати полководець, коли промовляє до воїнів?

Іон. Так, саме це рапсод буде знати.

Сократ. Що таке? Мистецтво рапсода — це мистецтво полководця?

Іон. Я-то принаймні знав би, що полководець повинен сказати.

Сократ. Либонь, тому що ти знавець у полководчій справі, Іоне? Адже, якби ти, припустімо, був одночасно наїзником і кіфаристом, то ти, звичайно, міг би розпізнати добре й погано об'їжджених коней, і я запитав би тебе: «Завдяки якому мистецтву, Іоне, розпізнаєш добре об'їжджених коней? Чи робиш це як наїзник чи кіфарист?» Що відповів би ти мені?

Іон. Що як наїзник.

Сократ. А якби ти розпізнав тих, що добре грають на кіфарі, то ти погодився б, що робиш це за допомогою того мистецтва, яке робить тебе кіфаристом, а не завдяки тому, що ти — наїзник?

Іон. Так.

Сократ. А якщо ти знавець у військовій справі, то чи розбираєшся в ній за допомогою того мистецтва, завдяки якому ти — полководець, чи того, завдяки якому ти — відмінний рапсод?

Іон. По-моєму, немає тут ніякої різниці.

Сократ. Як? Ти твердиш, що немає ніякої різниці? На твою думку, мистецтво рапсода й мистецтво полководця — одне мистецтво чи два?

Іон. Мені здається, що одне.

Сократ. Значить, хто добрий рапсод, той, виявляється, добрий полководець?

Іон. Безперечно.

Сократ. Виходить тоді, що хто є добрий полководець, той і добрий рапсод?

Іон. Ні, так я не думаю.

Сократ. Однак ти думаєш, що хто добрий рапсод, той і добрий полководець?

Іон. Звичайно.

Сократ. А правда, що ти найкращий рапсод між греками?

Іон. Немає сумніву.

Сократ. То не ти, Іоне, і найкращий полководець серед греків?

Іон. Знай, що воно так і є, Сократе, а навчився я цього у Гомера.

Сократ. Як це так? Скажи ради богів, Іоне, чому ти, бувши в одній особі і найкращим полководцем, і найкращим рапсодом із греків, тільки співаєш, роз'їжджаючи по Греції, а не стоїш на чолі війська? Невже ти думаєш, що у греків є велика потреба в рапсоді, увінчаному золотим вінком, а в полководцеві немає ніякої потреби?

Іон. Наше місто перебуває під вашою владою і вашим військовим керівництвом, через те не відчуває потреби у полководцеві, а ваше місто й місто лакедемонян не вибрали б мене полководцем. Адже ви вважаєте, що вам своїх вистачає.