Стивен Кинг - Салимове Лігво

Він дістав з кишені пачку «Пелл-Мелл» і задумливо подивився на емблему — in hoc signo vinces — а потім зірвав з неї целофан [305] In hoc signo vinces — «З цим знаком переможеш», гасло, що нібито явилося у 312 р. н. е. в небі на хресті зі світла імператору Костянтину (272–337) перед вирішальною битвою, внаслідок якої він став володарем усієї Римської імперії. . Закурив і струснув, погасивши, сірника. Сигарета смакувала на диво добре, хоча він не курив уже багато місяців.

— Вони мають свої місця, — сказав він. — Але можуть їх втратити. Чимало з них загинуть, тобто… будуть знищені. Так краще сказати. Але не всі. Ти розумієш?

— Так, — відповів Марк.

— Вони не дуже метикуваті. Хто втратить свої схованки, вдруге ховатиметься погано. Пара людей, просто зазираючи до очевидних місцин, можуть упоратися. Можливо, з цим може бути покінчено в Салимовому Лігві під той час, коли полетить перший сніг. Можливо, з цим ніколи не покінчити. Нема гарантії, так чи інак. Але без… чогось такого… щоб вигнати їх зі схованок, збити їх з пантелику, не буде взагалі жодного шансу.

— Так.

— Це буде потворно і небезпечно.

— Я це розумію.

— Але кажуть, вогонь очищує, — задумливо промовив Бен. — Очищення чогось варте, як ти вважаєш?

— Так, — сказав Марк знову.

Бен підвівся:

— Нам треба повертатись назад.

Він щиглем послав тліючу сигарету в купину посохлого чагарнику і крихкого листя. Біла стрічечка диму тоненько здійнялася на зеленому тлі ялівцю за два-три фути від них, а потім вітер почав рвати її на клоччя. За двадцять футів далі, по вітру, лежала масивна, неоковирна купа вітролому.

Вони дивилися на цей димок, застиглі, приворожені.

Він густішав. З’явивсь язичок полум’я. Потроху пострілювання почало лунати з купини мертвого чагарнику, це займалися гілочки.

— Цієї ночі вони не ганятимуть овець, не відвідуватимуть ферм, — тихо проказав Бен. — Цієї ночі вони розбігатимуться. А завтра…

— Ми з вами, — сказав Марк і стиснув кулак.

Його обличчя вже не було блідим; там грав яскравий рум’янець. Його очі палали.

Вони повернулися на дорогу і поїхали геть.

На маленькій прогалині, яка дивилася на лінію електропередачі, у чагарнику дужчав вогонь, підбурюваний осіннім вітром, що дув із заходу.

Жовтень 1972

Червень 1975

Літературно-художнє видання

КІНГ Стівен

Салимове Лігво

Роман

Головний редактор С. І. Мозгова

Відповідальний за випуск О. В. Приходченко

Редактор Ю. Ю. Красюк

Художній редактор В. О. Трубчанінов

Технічний редактор В. Г. Євлахов

Коректори І. М. Давидко, В. С. Яковлєв

Підписано до друку 03.11.2020.

Формат 84х108/32. Друк офсетний.

Гарнітура «Minion». Ум. друк. арк. 30,24.

Наклад 5500 пр. Зам. № .

Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»

Св. № ДК65 від 26.05.2000

61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, буд. 24

E-mail: cop@bookclub.ua

Віддруковано у АТ «Харківська книжкова фабрика “Глобус”»

61052, м. Харків, вул. Різдвяна, 11.

Свідоцтво ДК № 3985 від 22.02.2011 р.

www.globus-book.com

G. Everett McCutcheon — очільник факультету англійської мови і літератури в Hampden Academy, старшої школи (9–12 класи) в місті Гемпден, штат Мейн, у якій певний час навчався Стівен Кінг. — Тут і далі прим. перекл.

Old Town — місто в окрузі Пенобскот, штат Мейн, де народилася Табіта Кінг, дружина Стівена Кінга.

George Seferis (Йоргос Сеферіадіс: 1900–1971) — видатний грецький поет, лауреат Нобелівської премії 1963 р.; цитата з його вірша «Повернення вигнанця».

Central Falls — засноване 1675 р. місто (менше 20 тис. мешканців) у найменшому з американських штатів Род-Айленді.

Random House — засноване 1925 р. американське видавництво, найбільше в світі з випуску книжок у м’яких обкладинках.

Monterey — засноване 1770 р. місто на березі океану, культурний центр у Центральній Каліфорнії.

Wolfman Jack (1938–1995) — знаменитий американський радіодіджей з рипучим голосом, програми якого на піку його кар’єри ретранслювалися сотнями радіо­станцій на різних континентах.

«Mary Celeste» — знаменитий корабель-привид: американська бригантина, яка 7 листопада 1872 р. з вантажем спирту вийшла з Нью-Йорка на Геную, а 4 грудня була знайдена в Атлантичному океані за 400 миль від Гібралтару; неушкоджене судно рухалося при ясній погоді з запасом їжі й води та цілим вантажем, але без рятувальної шлюпки та без екіпажу й пасажирів, котрі невідомо куди поділися.