Стивен Кинг - Салимове Лігво

— Тинявся, — коротко відповів він. — Їжте ваше морозиво.

Вона так і зробила.

— Дещо змінилося, — сказала вона перегодом. — Містер Спенсер помер. Ви його пам’ятаєте?

— Звичайно. Тітонька Сінді щочетверга ввечері приїздила до міста скуплятися в крамниці Кроссена, а мене посилала сюди випити кореневого пива [25] Root beer — газований напій «рутбір» на корінні або корі дерева Sassafras albidum (родини лавроцвітних), яке росте на північному сході Північної Америки від штату Мейн до канадської провінції Онтаріо; «кореневе пиво» буває алкогольним і безалкогольним, існує безліч його місцевих різновидів. . Тоді воно було бочкове, справжнє кореневе пиво з Рочестера [26] Rochester — місто у штаті Нью-Йорк, де базується з десяток різних пивних компаній. . Вона давала мені нікель, загорнутий у носовичок.

— Воно коштувало вже дайм, коли я почала сюди ходити. А ви пам’ятаєте, що він зазвичай приказував?

Бен зігнувся, скорчив одну руку артритною клешнею і скривив кутик губ у паралітичному виверті:

— Твій сечовий міхур, — прошамкотів він. — Оті кореневі пива руйнують твій сечовий міхур, закантико.

Дівочий сміх гримонув угору до вентилятора, що повільно обертався над їхніми головами. Міс Куґан підозріливо зиркнула.

— Це було неперевершено . Тільки мене він називав дівулею.

Вони перезирнулися, задоволені.

— Скажіть, а ви хотіли б сходити сьогодні ввечері в кіно? — запитав він.

— Залюбки.

— А де найближче?

Вона захихотіла:

— «Сінекс» у Портленді, насправді. Де фоє прикрашають безсмертні полотна Сюзен Нортон.

— Звісно, де ж іще. А які фільми вам подобаються?

— Що-небудь захопливе, з автомобільними погонями.

— Гаразд. А ви пам’ятаєте «Нордик»? Він був просто тут, у місті.

— Звісно. Він закрився у 1968-му. Звичайно ми ходили туди двома парами, коли я навчалася у старшій школі. А коли фільм був поганий, кидалися коробками від попкорну в екран. — Вона захихотіла. — А такими вони переважно й бували.

— Зазвичай там показували старі репабліківські серіали [27] «Republic Pictures Corporation» (1935–1967) — американська кіностудія, яка спеціалізувалася на вестернах, серіалах та фільмах категорії «Б». , — сказав він. — «Людина-ракета», «Повернення людини-ракети» [28] Частини 12-серійного кіносеріалу «King of the Rocket Men» (1949–1956). , «Креш Каллаген і бог смерті вуду» .

— То було до моїх часів.

— Що ж таке з ним сталося?

— Тепер там офіс із нерухомості Ларрі Кроккета, — сказала вона. — Наш кінотеатр убив отой драйв-ін у Камберленді, я гадаю. Він, і ще телебачення.

Якусь мить вони мовчали, поринувши у власні думки. Годинник компанії «Ґрейгавнд» показував 10:45 ранку. Вони одночасно промовили:

— Скажіть, а ви пам’ятаєте…

Вони подивилися одне на одного, і цього разу, коли задзвенів регіт, міс Куґан зиркнула на них обох. Навіть містер Лабрі скинув очима.

Вони теревенили ще п’ятнадцять хвилин, аж поки Сюзен з жалем не сказала йому, що має виконати деякі справи, але так, до сьомої тридцять вона впорається і буде готовою. Розійшовшись у різні боки, обоє чудувалися такому легкому, природному випадковому зіткненню їхніх життів. Бен прогулявся назад по Джойнтер-авеню, затримавшись на розі Брок-стріт, щоб кинути побіжний погляд на Дім Марстена. Йому пригадалося, що та велика пожежа 1951 року допалала майже до самого його подвір’я, але потім вітер перемінився.

Він подумав: можливо, йому варто було згоріти. Можливо, так було б краще.

Ноллі Ґарденер вийшов з будівлі міської управи і сів на сходах поруч з Паркінсом Ґіллеспі якраз вчасно, щоби побачити, як Бен із Сюзен разом заходять до Спенсера. Паркінс курив «Пелл-Мелл» і чистив собі нігті складаним ножиком.

— То отой парубок, шо письменник, це ж він?

— Еге.

— А з ним ото була Сюзі Нортон?

— Еге.

— Ну, то цікаво, — сказав Ноллі й підсмикнув на собі формений ремінь. У нього на грудях важно блищала поліцейська зірка. Він отримав її поштою, замовивши в одному детективному часописі; місто не забезпечувало своїх помконстеблів значками. Паркінс мав зірку, але тримав її в своєму гамані — дивина, якої Ноллі ніколи не був здатен зрозуміти. Звичайно, усі в Лігві знали, що той констебль, але ж є така річ, як традиція. Є така річ, як відповідальність. Коли ти служитель закону, мусиш думати і про те, і про інше. Ноллі думав про обидві ці речі, і то часто, хоча міг собі дозволити бути тільки позаштатним помічником констебля.