Астрід Ліндгрен. Карлсон прилітає знов

І панна Цап вилізла. Перше, що вона побачила, був Малий. Вона позадкувала до шафи, стала там і якусь хвилину мовчки дивилася на хлопця. Потім закліпала очима, щоб упевнитись, чи їй, бува, не ввижається.

- Де ти до лиха ховався? - врешті спитала вона. Малий невинно підвів голову від книжки.

- Я не ховався. Я просто сидів тут і розв'язував задачу. Звідки мені було знати, що ви любите гратися в піжмурки? Та будь ласка... лізьте знов до шафи, я залюбки пограюся.

Панна Цап не відповіла нічого. Вона довго стояла й думала.

- Я наче ніколи не хворіла,- промурмотіла вона.- Та в цьому домі надто багато всяких химер.

Тієї миті Малий почув, як хтось обережно обернув ключа з того боку дверей. Малий захихотів. Найкращий у світі приборкувач хатніх цапів, очевидно, залетів крізь вікно в кухні, щоб показати хатньому цапові, як то сидіти замкненому.

Панна Цап нічого не помітила. Вона мовчки стояла і, видно, щось обмірковувала. Врешті вона сказала:

- Дивно! Ну, тепер іди собі гратися, поки я доварю обід.

- Дякую,- мовив Малий.- То я вже не сидітиму замкнений?

- Ні, не сидітимеш,- сказала панна Цап і підійшла до дверей.

Вона взялася за клямку й натиснула на неї раз, потім другий. Проте двері не відчинялися. Тоді вона налягла на них усією своєю вагою. Але й це не допомогло. Двері не подавалися. [420]

Панна Цап зойкнула:

- Хто замкнув двері?

- Ви самі г: замкнули,- сказав Малий.

- Що ти верзеш! - крикнула вона.- Як же я могла замкнути їх з того боку, коли я в кімнаті?

- А звідки я знаю? - сказав Малий.

- Може, то Боссе чи Бетан? - спитала панна Цап.

- Ні, вони ще в школі,- заперечив Малий. Тоді панна Цап важко опустилася на стілець.

- Знаєш, що я думаю? - мовила вона.- Мені здається, що в цьому домі є привиди.

Малий кивнув головою. О, як добре, що панна Цап вважає Карлсона за привида! Тоді вона, мабуть, піде собі від них. Бо хіба ж вона залишиться в квартирі, де є привиди?

- А ви боїтеся привидів? - спитав він.

- Навпаки,- сказала панна Цап,- я їм рада.- Уяви собі, тепер я, може, також попаду в телебачення! Знаєш, у них є така серія, де люди розповідають за привидів. А того, що я зазнала за один-однісінький день, вистачить на десять передач по телебаченню.

Панна Цап, здавалося, була цілком задоволена.

- А як лютуватиме моя сестра Фріда, щоб ти знав! Бо Фріда виступала по телебаченню і розповідала про духів, що їх вона бачила, про голоси, що їх чула, і не знаю, про що там іще. Але тепер я їй утру носа.

- А хіба ви чули якісь голоси? - поцікавився Малий.

- Авжеж. Пам'ятаєш, як заревіло за вікном тоді, коли зникли булочки? Я спробую віддати той рев на телестудії, щоб люди почули, як він звучить.

І панна Цап так заревіла, що Малий аж підскочив на стільці.

- Еге ж, десь так,- задоволено сказала вона. [421]

Тієї миті за вікном пролунало ще страшніше ревіння, і панна Цап зблідла.

- Ось і відповідь,- прошепотіла вона.- Привид відповів мені. Про це я теж скажу по телебаченню. О, господи, Фріда аж позеленіє з люті!

І вона розповіла, як Фріда хвалиться, що виступала по телебаченню зі своїми духами.

- Як вірити їй, то весь Васастад* аж кишить духами, і більшість їх мешкає у нас дома, щоправда, не в моїй кімнаті, а в Фрідиній. Уяви собі, якось увечері дух своєю рукою написав попередження Фріді. А її, далебі, треба-таки було попередити,- додала панна Цап.

[* Васастад - один із районів Стокгольма.]

- А що то було за попередження? - запитав Малий. Панна Цап хвильку подумала.

- Ой, що ж там було написано... ага, згадала: «Увага! Не гайнуй так легковажно своїх безмежно коротких днів!»

Малий непорозуміло глянув на неї: він таки справді нічого не втямив. Панна Цап пояснила:

- Це попередження Фріді, щоб вона змінила своє життя на краще і кинула всякі дурниці.

- І вона послухалася? - запитав Малий. Панна Цап пирхнула.

- Аякже! Вона й далі хвалиться і вважає себе за бозна-яку зірку телебачення, хоч виступала один-однісінький раз. Але тепер я знаю, хто з неї зіб'є пиху.

Панна Цап потерла руки. Вона страх як тішилась, що врешті візьме гору над Фрідою, тому зовсім не зважала на те, що сидить замкнена з Малим. Вона була цілком задоволена і все розводилась про Фрідину розповідь за духів і про свої власні спостереження, аж доки не вернувся зі школи Боссе. [422]

Малий гукнув йому:

__ Ходи відчини нам! Я замкнений з хатнім ца... з панною Цап!

Боссе відімкнув двері і вражено спитав:

- Хто це вас замкнув?

Панна Цап тільки таємниче примружила очі.

- Про це ти почуєш скоро по телебаченню. Тепер вона квапилась доварювати обід і сягнистим кроком поспішила до кухні.