Ю. Безпалов - Тварини

Голова кільчастого черва

Трубочник – малощетинковий кільчастий черв, що живе у наших водоймах. Передньою частиною тіла він риє грунт, задня, що перебуває у воді, служить для дихання через шкіру

Розмаїття багатощетинкових кільчастих червів на морському дні

Параподії мають власні органи чуття – чуття дотику. У кожному сегменті, для керування параподіями й іншими розташованими в сегменті органами, є по два (по одному з кожного боку) нервові вузли. Зазвичай вони пов’язані між собою та з головним скупченням нервових вузлів. Нервові стовбури об’єднують парні нервові вузли в черевнии нервовий ланцюжок. Найбільш поширені в живій природі і техніці системи вироблення енергії потребують кисню.

Самка кільчастого черва нереїс, відклавши яйця, не кидає іх, а охороняє від можливих ворогів і за допомогою особливих рухів жене до ембріонів свіжу воду.

Невеликі представники типу Кільчасті черви всмоктують його всією поверхнею тіла. Іноді не всього тіла, а лише його частиною – скажімо, задньою, як це робить відомий, мабуть, вам усім трубочник. У великих морських кільчастих червів на параподіях або ж на виростах головної частини тіла розвиваються спеціальні органи дихання – зябра.

Розмаїття форм щетинок у червів

Травна система кільчастих червів наскрізна – тобто у них є рот і анальний отвір.

Вона має дуже великі відмінності в різних представників цього типу, залежно від того, чим і як вони живляться.

Однією з найвідоміших властивостей червів є їхня здатність до регенерації. Щоправда, ця властивість притаманна і губкам, і гідрам, але у випадку з червами її прояви більш вражають людину, бо черви значно більше відповідають нашим уявленням про тварин. На відміну від губок, вони цілеспрямовано рухаються, в них помітні ознаки певної розумової діяльності. Тому нам часто здається більш дивним той факт, що голова і хвіст черва, відокремлені одне від одного, продовжують жити своїм власним життям і з часом вирощують собі ті частини тіла, яких їм бракує, ніж той, що схожа на рослину губка відтворює себе з найд-рібнішої частинки.

Це напевно зумовлено тим, що у червів ми бачимо не лише механізм для поглинання та перетравлення їжі, а й щось інше, те, що нагадує особистість. Дещо про розумові здібності червів писав ще Чарлз Дар-він. Він перший помітив, що дощовий черв, який тягне до своєї нірки сухе листя, завжди повертає його загостреним кінцем уперед.

Відбиток давнього, вимерлого черва, знайдений в Австралії

Причому це відбувається і тоді, коли порода дерева зовсім незнайома будівникові. Коли ж натураліст запропонував тварині паперові трикутнички, вона ухопила і потягла їх за гострий кут. Нам досить важко уявити, що відбувається з цією «особистістю» після того, як з однієї істоти утворюються дві. Чи спадкують вони, наприклад, досвід материнської тварини? Може, його успадковує лише голова? І взагалі, чи існує для червів поняття досвіду? Може, вони керуються лише природженими інстинктами? Проведені вченими досліди показали: черви керуються не тільки інстинктами, а й набутою протягом життя інформацією. Щоб довести це, групу червів освітлювали потужною лампою і відразу після цього подразнювали електричним струмом. Зазвичай черви не реагують на світло, але скорочуються у відповідь на подразнення струмом. Через деякий час тварини, що проходили «навчання», вже скорочувалися у відповідь на світловий спалах, не чекаючи електричного удару. Після чотиритиж-невої перерви в «навчанні» вони забували отримані уроки, але як тільки «заняття» було відновлено, швидко пригадували втрачений досвід.

«Конструкція» личинок червів була запозичена для підводних човнів

Шлюбний танок багатощетинкових червів

Продовжуючи дослід, вчені розрізали частину червів, що пройшли «курс навчання», навпіл і дали їм час регенеруватися. Потім, разом з контрольною групою, що не була розрізана, вони пройшли перевірку. Виявилося, що здатність пов’язувати світло з електричним шоком відновлюється в новоутворених червів так само швидко, як і в тих, що лишалися цілими. Причому немає ніякої різниці, регенерував новий черв з голови попереднього чи з хвоста.