Ю. Безпалов - Тварини

Вчені вважають, що з цих органів кільчастих червів, які називаються параподіями, виникли кінцівки членистоногих

Деякі морські черви утворюють колонії

Сучасні землерийні машини і механізми для пробиття підземних ходів порівняно з червами дуже недосконалі, а проекти таких машин, які передбачається створити в майбутньому, часто нагадують саме червів, як і деякі сміливі проекти транспортних машин.

Морські багатощетинкові кільчасті черви, що набули здатності світитися

Більшість транспортних машин нині має принаймні одну деталь, що дуже нагадує тіло черв’яка. Це – надувні гумові шини. На них завжди надіто покришки з рельєфними виступами, а іноді навіть із шипами. У кільчастих червів роль таких шипів відіграють спеціальні вирости збоку на кожному сегменті – параподії. Слово «параподії» можна приблизно перекласти як «начебто ноги». Вчені вважають, що з «начебто ніг» кільчастих червів виникли справжні ноги комах, павуків та деяких інших тварин. (Зауважимо, що конструктори давно вже мріють замінити колеса машин механічними ногами – на зразок ніг комах чи павуків.)

Певне розташування у просторі тіла кільчастих червів, його загальну форму забезпечує напруження шкірно-м’язового мішка. Це напруження відіграє дуже велику роль, бо загального скелета, здатного бути опорою тіла, у кільчастих червів немає. Симетрія тіла в них двобічна. Між шкірно-м’язовим мішком і кишечником розташована порожнина тіла, в якій містяться органи. Вони здебільшого розташовані попарно: зліва й справа, знизу й зверху від осі симетрії.

Нічний привид морського дна – здатний світитися черв-трубкожил

Вздовж цієї ж осі симетрії розташовані відсіки-сегмен-ти. Більшість сегментів дуже схожі за будовою. Відрізняються лише перший – на ньому розташовано ротовий отвір – і останній – з отвором анальним (кільчасті черви, як і круглі черви, вже дістали від конструктора Природи цю важливу рису будови травної системи). Сегменти, що розташовані посередині між першим і останнім, мають у своєму складі всі ключові, найважливіші елементи «технологічної схеми» типу Кільчасті черви.

Ми щойно казали, що загального скелета в кільчастих червів немає. Але в них уже з’являється щось на зразок скелета кінцівок. Елементами цього скелета є щитинки. Звичайно, параподії («начебто ноги») – це ще не справжні кінцівки.

Великі очі хижого морського черва, який активно полює на свою здобич, і носові ілюмінатори підводного човна

Та й щи-тинка – досить скромний і простий елемент скелета. Але зверніть особливу увагу на поєднання цього такого простого скелетного елемента з ще не розвиненими окремими групами м’язів. Зверніть увагу на цей дуже важливий момент. Це перший у нашій розповіді приклад, коли певні групи м’язів конструктивно пов’язані з певним елементом скелета (як, скажімо, біцепс, що конструктивно пов’язаний з плечовою кісткою). Важливо й інше – ці групи м’язів зі скелетними елементами вже відокремлені від шкірно-м’язового мішка. Для того, щоб забезпечити їхню роботу, потрібна вже спеціальна система транспорту, що подає поживні речовини і виносить продукти їхнього розкладу. Таку функцію (завдання) в організмі тварин виконує кровоносна система. І в кільчастих червів вона вже є і складається зі спинної та черевної судин, що тягнуться уздовж усього тіла і з’єднуються в кожному сегменті кільцевими перетинками. Кров буває безкольорова або червона. Червоний колір крові, як і у нас з вами, пов’язаний з присутністю в ній особливої речовини – гемоглобіну. Пересування за допомогою параподіїв потребує вже складних процедур переробки інформації, тож потрібен досить потужний «бортовий комп’ютер» (справжні бортові комп’ютери зараз ставлять навіть на легкових автомобілях). В «конструкторській схемі» типу Кільчасті черви за бортовий комп’ютер править уже добре розвинена нервова система. Головний її відділ – скупчення нервових вузлів – розташований у передній частині, там, де містяться найважливі органи чуття – органи зору і дотику. У деяких морських представників Кільчастих червів, які є хижаками, бувають дуже великі й добре розвинені очі. Органи чуття, що визначають хімічний склад навколишнього середовща, розкидані по всьому тілу.