George Orwell: Колгосп тварин

КАЗКА

З анґлійської мови переклав ІВАН ЧЕРНЯТИНСЬКИЙ

Ґ. ОРУЕЛ ВИДАВНИЦТВО «ПРОМЕТЕЙ»

Заголовок оригіналу: George Orwell, Animal Farm, 1945 Авторизований переклад з анґлійської мови. Права українського перекладу застережені за видавництвом. Окладинка: М. Григоріїв.

Випускаючи друком у Видавництві «Прометей» Ґ. Оруела «Колгосп Тварин» в авторизованім перекладі на українську мову п. Івана Чернятинського – започатковуємо таким чином цілу серію перекладів на українську мову творів сучасних західньо – европейських письменників та публіцистів. В цей спосіб бажаємо причинитися до нав’язання тісних зв’язків поступового українського світу зі сучасними прогресивними суспільно-політичними та культурними західньо – европейськими процесами та явищами.

Постать Ґ. Оруела незвичайно цікава. Належить він до тієї групи інтеллєктуалістів, які визнають потребу боротьби за радикальну перебудову світу на справедливих засадах. Але збагнувши водночас протисоціяльну та реакційну суть московського большевизму, вважають, що боротьба за новий світ означає також передовсім боротьбу проти большевизму. Бо якщо основні елементи соціялізму, це свобода, справедливість та інтернаціональна співпраця вільних народів (інтернаціоналізм) – то всі ті елементи большевизмом заперечуються та ліквідуються. До цієї групи письменників та діячів належить Arthur Koestler, Ignatio Silone, Andre Malraux, John Dos Passos, James Farrel, Victor Serge та багато инших. Це ціла когорта інтеллєктуалістів різних національностей. Між ними письменники, політики, революціонери. Це ті «бунтарі» проти совєтського «міту», для яких точкою вихідною є не капітуляція чи культ назадництва, але боротьба за поступ. Між ними багато прихильників нашої справи. Якщо йде про Оруела, то читач зможе сам ствердити з передмови його ідейну спорідненість з наймолодшим прогресивним українством.

«Колгосп Тварин» – був недавно сенсацією видавничого західньо – европейського ринку. Є це твір соціяльно-політичної сатири. Передаючи його в руки нашого читача, дякуємо Авторові за його безкорисну згоду на видання «Колгоспу Тварин» у видавництві «Прометей», як також п. Іванові Чернятинському за переклад.

Видавництво «Прометей».

Я отримав прохання написати передмову для перекладу «Animal Farm» на українську мову. Я добре свідомий того, що пишу для читачів, про яких нічого не знаю, та й вони, мабуть, ніколи не мали нагоди довідатись про мене.

Від мене, мабуть, чекають, щоб я розповів у цій передмові, як появився мій «Колгосп Тварин». Перед цим мені доведеться сказати дещо про себе та про події, що крізь них я дійшов до моїх політичних поглядів.

Народився я в Індії у 1903 році. Мій батько був урядовцем англійського адміністративного апарату в Індії, а моя родина, була звичайною собі родиною з тих, що становлять середню верству, себто ту верству, що її членами е військові, священники, урядовці, вчителі, правники, лікарі, тощо. Освіту одержав у Eton, в найкоштовнішій та найбільш снобістичній з англійських public schooly. (Це не прилюдні „народні школи", а якраз щось протилежне: закриті дорогі середні школи з інтернатами, розташовані далеко від міст. До недавнього часу туди приймали майже виключно синів багатих шляхетських родин. Мрією свіжо розбагатілих банкирів 19 ст. було пропхати своїх синків у public school. У школах тих кладуть в великій мірі натиск на спорт, що, мовляв, виробляє панівну, тверду та джентльменську поставу. Між цими школами Eton – особливо славиться. Велінґтон буцімто, сказав, що перемога під Ватерлоо виборена на крікетових грищах Eton. Недавно ще – величезний відсоток людей, що так чи інакше керували Англією, – були вихованці public schools. – пр. перекл. ) Проте, я попав туди тільки тому, що був стипендистом. Інакше мої батьки не змогли б мене вчити у школі цього типу.

Швидко після закінчення школи (мені не було ще тоді повних двадцяти років) я виїхав у Бурму і вступив у лави Імперіяльної Поліції в Індії. Це була озброєна поліція чи пак жандармерія, щось дуже подібна на еспанську Guardia Civil чи Guarde Mobile у Франції. На цій службі пробув я п’ять років. Вона була мені не до вподоби і сповнила ненависти до імперіялізму, хоч у той час націоналістичні настрої в Бурмі не відзначались особливою силою, а відношення англійців до бурманців не було особливо пагане.