Новий Завіт (Турконяк 2011)

20 бо не ви будете говорити, а Дух Отця вашого, Котрий говорить у вас.

21 Брат брата видаватиме на смерть і батько дитину; і повстануть діти проти батьків, і вбиватимуть їх.

22 Вас будуть усі ненавидіти за Моє Ім’я, але хто витерпить до кінця, той спасеться.

23 Коли ж будуть вас переслідувати в тому місті, втікайте до іншого. Запевняю вас: не встигнете обійти ізраїльських міст, як прийде Син Людський.

Не бійтеся тих, хто вбиває тіло

24 Учень не вищий за вчителя, а раб — за свого пана.

25 Досить учневі стати таким, як його вчитель, а рабові — як його пан. Коли Господаря дому назвали Вельзевулом , то наскільки більше говоритимуть на Його домашніх!

26 Тож не бійтеся їх, бо немає нічого прихованого, що не відкриється, і нічого таємного, що не стане відомим.

27 Те, що кажу вам у темряві, кажіть при світлі; і те, що на вухо почуєте, проповідуйте на дахах.

28 Не бійтеся тих, хто вбиває тіло, душі ж убити не можуть; бійтеся більше того, хто може і душу, і тіло погубити в геєні.

29 Хіба два горобці не продаються за асарія ? Проте жодний з них не впаде на землю без волі вашого Отця.

30 А у вас усе волосся на голові пораховане.

31 Не бійтеся, бо ви кращі за багатьох горобців.

32 Кожного, хто визнає Мене перед людьми, визнаю і Я його перед Моїм Отцем, Який на небесах,

33 а хто відречеться від Мене перед людьми, відречуся його і Я перед Отцем Моїм, Який на небесах.

Ісус — понад усе

34 Не думайте, що Я прийшов принести мир на землю; не мир прийшов Я принести, а меч.

35 Адже Я прийшов розлучити сина з його батьком, дочку з її матір’ю і невістку з її свекрухою;

36 вороги людини — її домашні.

37 Хто любить батька або матір більше, ніж Мене, той недостойний Мене; і хто любить сина або дочку більше за Мене, той недостойний Мене.

38 І хто не бере свого хреста і не йде слідом за Мною, той недостойний Мене.

39 Хто зберігає душу свою, той втратить її, а хто втратить душу свою заради Мене, той знайде її.

40 Хто вас приймає, той Мене приймає; хто приймає Мене, приймає Того, Хто послав Мене.

41 Хто приймає пророка в ім’я пророка, дістане нагороду пророка; і хто приймає праведного в ім’я праведника, одержить нагороду праведного.

42 Якщо хто напоїть одного із цих малих чашкою холодної води тільки в ім’я учня, запевняю вас, — не втратить своєї нагороди.

Посланці від Івана Хрестителя

1 Коли Ісус закінчив наставляти своїх дванадцятьох учнів, то пішов звідти, щоб навчати й проповідувати в їхніх містах.

2 Іван же, почувши у в’язниці про діла Христа, послав своїх учнів

3 запитати Його: Чи Ти є Той, Хто йде, чи нам чекати іншого?

4 А Ісус у відповідь сказав їм: Ідіть і сповістіть Іванові, що чуєте й бачите:

5 сліпі прозрівають, криві ходять, прокажені очищаються і глухі чують, мертві встають, убогим звіщається Євангеліє;

6 щасливий той, хто не спокуситься через Мене.

Свідчення Ісуса про Івана Хрестителя

7 Коли ті відходили, Ісус почав говорити людям про Івана: На що ви ходили подивитися в пустелю? На тростину, яку хитає вітер?

8 Або що ходили побачити? Людину, вдягнену в м’які шати? Та ж ті, хто носить м’який одяг, живуть у царських палацах.

9 Кого ж ви вийшли побачити? Пророка? Так, кажу вам: більше, ніж пророка!

10 Це той, про кого написано: Ось Я посилаю Мого ангела перед Твоє обличчя, який приготує Тобі дорогу перед Тобою.

11 Запевняю вас: не було між народженими від жінок більшого за Івана Хрестителя, але найменший у Царстві Небесному більший від нього.

12 Від днів Івана Хрестителя і дотепер Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто застосовує силу, здобувають його.

13 Адже всі Пророки й Закон пророкували до Івана;

14 і коли хочете знати, він — Ілля, який має прийти.

15 Хто має вуха, нехай слухає.

До кого подібний цей рід

16 З ким Мені порівняти цей рід? Він подібний до дітей, які сидять на майданах і гукають до інших,

17 кажучи: Ми грали вам на сопілці, та ви не танцювали; ми голосили, та ви не ридали.

18 Бо прийшов Іван, який не їсть, не п’є, а вони кажуть: Біса має.

19 Прийшов Син Людський, Який їсть і п’є, а вони кажуть: Ось ця людина ненажера і п’яниця, друг митників та грішників. Тож виправдалася премудрість власними ділами.

Ісус докоряє невірним містам

20 Тоді почав [Ісус] докоряти містам, в яких сталося найбільше Його чудес, за те, що вони не покаялися:

21 Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Витсаїдо! Бо якби в Тирі й Сидоні сталися ті чудеса, які сталися у вас, вони давно покаялися б у волосяниці та в попелі.