Святе Письмо

1 Звідки між вами війни, звідки суперечки? Хіба не звідси - з пристрастей ваших, які воюють у ваших членах? 2 Ви пристрасно жадаєте, а не маєте. Ви убиваєте, завидуєте, а не можете осягнути. Ви б'єтесь і воюєте. Ви не маєте, бо не просите. 3 Ви просите, та не одержуєте, бо зле просите, щоби розтратити на ваші втіхи. 4 Перелюбники! Хіба не знаєте, що дружба світу цього - то ворожнеча проти Бога? Хто, отже, хоче бути приятелем світу, той стає ворогом Божим. 5 Чи може думаєте, що Писання даремно каже: «До заздрощів прагне дух, що живе в нас?» 6 І більшу дає благодать, через що й сказано: «Бог гордим противиться, смиренним же дає благодать.» 7 Коріться, отже, Богові, противтеся дияволові, і він утече від вас. 8 Наблизьтеся до Бога, і він наблизиться до вас. Очистьте руки, грішники! Освятіть серця, двоєдушники! 9 Гляньте на ваші злидні, сумуйте і плачте! Сміх ваш нехай обернеться у плач, а радість - у смуток! 10 Смиріться перед Господом, і він вас підійме! 11 Не обмовляйте, брати, один одного. Хто обмовляє або судить брата свого, той обмовляє закон і закон судить. Коли ж ти закон судиш, то ти не виконавець, а суддя закону. 12 Один лише законодавець і суддя, який може спасти й погубити. Ти ж хто такий, що судиш ближнього? 13 Нумо тепер ви, що говорите: «Сьогодні або завтра ми підемо в те місто й перебудемо там рік, і будемо там торгувати й гроші заробляти.» 14 Ви, що не відаєте, що буде взавтра! Яке бо життя ваше? Ви - пара, що з'являється на хвильку і зникає по тому. 15 Чому б вам радше не сказати: Коли на те Господня воля, будемо жити, і це чи те робити. 16 Тепер, ви хвалитеся у хвастощах ваших. Усяка така хвальба - погана. 17 Хто, отже, знає добро чинити, а його не чинить, - гріх тому!

1 Нумо тепер, багаті! Плачте, ридайте над злиднями, що вас спіткають. 2 Багатство ваше зігнило, одежу вашу міль поїла. 3 Золото ваше та срібло поіржавіло, а їхня іржа буде проти вас свідчити й поїсть, наче вогонь, ваше тіло. Ви назбирали собі скарбів за останніх днів. 4 Ось затримана вами платня робітникам, що жали ваші ниви, кричить, і голосіння женців дійшло до Господа сил. 5 Ви на землі розкошували та жили у розпусті, наситилися досхочу за дня різанини. 6 Ви засудили праведного й убили: він вам не противиться. 7 Будьте, отже, брати, довготерпеливі, аж до Господнього приходу. Ось хлібороб чекає терпеливо на дорогоцінний плід землі аж до дощів осінних та весняних. 8 Терпіть і ви, скріпіть ваші серця, бо Господній прихід близький. 9 Не скаржтеся один на одного, брати, щоб вас не суджено. Ось суддя стоїть перед дверима. 10 Візьміте, брати, за приклад страждання і довготерпіння пророків, які говорили іменем Господнім. 11 Глядіть: ми називаємо блаженними тих, що страждання зносять. Ви чули про страждання Іова, і знаєте, як Господь завершив те, - Господь бо повний співчуття і милосердя. 12 А перш за все, брати мої, не кляніться ні небом, ні землею, ні якою іншою клятвою. Хай ваше «так» буде «так», і ваше «ні» - «ні», щоб вам під суд не впасти. 13 Страждає хтось між вами? Хай молиться. Радіє хтось? Хай псалми співає. 14 Нездужає хтось між вами? Хай прикличе пресвітерів церковних і хай вони помоляться над ним, помазавши його олією в ім'я Господнє, 15 і молитва віри спасе недужого, та й Господь його підійме; і як він гріхи вчинив, вони йому простяться. 16 Сповідайте, отже, один одному гріхи ваші й моліться один за одного, щоб вам видужати. Ревна молитва праведника має велику силу. 17 Ілля був чоловік такий самий, як ми; він почав молитися, щоб дощу не було, і не було на землі дощу три роки та шість місяців. 18 Потім він знову помолився, і небо дало дощ, а земля вродила плід свій. 19 Мої брати, коли хтось із вас відступить від правди і коли хтось його наверне, 20 хай знає, що той, хто навернув грішника з хибної його дороги, спасе його душу від смерти і силу гріхів покриє.

1 Петро, апостол Ісуса Христа, вибраним переселенцям, розсіяним Понту, Галатії, Кападокії, Азії та Вітинії, 2 згідно з передбаченням Бога Отця, освяченням Духа, на послух і на скроплення кров'ю Ісуса Христа: благодать і мир вам хай помножиться! 3 Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що у своїм великім милосерді відродив нас до живої надії через воскресіння Ісуса Христа з мертвих, 4 до спадщини, яка не може ні зотліти, ні заплямитися, ані зів'янути, - збереженої для нас на небі, 5 для нас, яких Божа потуга вірою зберігає на спасіння, що готове з'явитись останнього часу. 6 Ви тим радійте, навіть якщо тепер треба трохи посумувати в різних досвідах, 7 щоб ваша випробувана віра, куди цінніша від тлінного золота, яке вогнем очищають, була на похвалу, на славу й на честь - під час об'явлення Ісуса Христа, 8 якого ви, не бачивши, любите, в якого, не оглядаючи, віруєте, радіючи радістю невимовною і повною величі, 9 осягаючи ціль вашої віри - спасіння душ ваших. 10 Про це спасіння розвідували й досліджували пророки, що про вашу благодать пророкували. 11 Вони досліджували, на котрий і який час вказував Дух Христа, що був у них, який свідчив наперед про Христові страсті та ту велику славу, яка по них мала настати. 12 І їм було об'явлено, що не самим собі, а вам вони приготували те, що тепер вам оповіщено тими, які через Святого Духа, посланого з неба, вам проповідували; на що навіть і ангели гаряче прагнуть споглядати. 13 Тому, підперезавши стан вашого ума, тверезі, надійтеся повнотою на благодать, що вам буде принесена в об'явленні Ісуса Христа. 14 Як слухняні діти, не потураючи колишнім вашим похотям, як то було за вашого незнання, 15 але як той, хто вас покликав - святий, так само й ви самі усім вашим життям станьте святі, 16 написано бо: «Ви будете святі, бо я святий.» 17 І коли Отцем звете того, хто без уваги на особу буде судити кожного за його вчинками, то поводьтеся з острахом за час вашого вигнання 18 і знайте, що не тлінним золотом чи сріблом ви були вибавлені від вашого життя суєтного, яке ви прийняли від батьків ваших, 19 а дорогоцінною кров'ю Христа, непорочного й чистого ягняти, 20 передбаченого перед заснуванням світу і об'явленого, ради вас, останніми часами. 21 Ви через нього віруєте в Бога, який воскресив його з мертвих і прославив, щоб ваша віра і надія була на Бога. 22 Очистивши послухом правди душі ваші для братньої нелицемірної любови, любіть гаряче один одного щирим серцем, 23 відроджені наново не з тлінного насіння, а з нетлінного: словом Божим живим і вічним. 24 Бо кожне тіло, як трава, і вся його слава, немов цвіт трави: трава всохла, і цвіт опав, 25 - а слово Господнє повік перебуває. Оце ж воно і є, оте слово, що було вам благовістоване.