Джон Кехо - Квантовий воїн

3. Там само, с. 112.

4. Методика, започаткована Фройдом, коли людина озвучує слова та думки, що першими спали на думку, не корегуючи їхнього значення або тематики.

5. Каплан, с. 113.

Розділ 7.Плетіння павутини

1. Джек Кенфілд «Принципи успіху» (Нью-Йорк, 2005), с. 57, 75.

2. Карл Юнг «Синхронічність: акаузальний сполучний принцип» (Принстон, 1969).

3. Я переконаний, що мова йде про Айру Проґоффа, який проводив багато часу разом із Юнгом; на момент публікації не вдалося знайти точного посилання на цей факт.

4. Семінар із містичної мудрості, проведений Джин Г’юстон у Вашингтоні, округ Колумбія, 2003 р.

5. http://writerspages.net.

6. Джозеф Кемпбелл і Білл Моєрс «Сила міфу» (Нью-Йорк, 1988).

7. Йоганн В. фон Ґете «Афоризми та думки Ґете» (Нью-Йорк, 1906).

Розділ 8.Підсвідомість

1. Сильвія Бак — це кінорежисерка та містикиня, моя дружина. Зазвичай уранці ми споглядаємо океан та гори із вікон спальні і, перш ніж розпочати день, проводимо щонайменше годину за розмовами одне з одним. Слова, подані епіграфом до цього розділу, я почув від неї саме під час однієї з таких бесід. Я одразу ж занотував їх собі, адже це було найкращим описом свідомості, який мені будь-коли доводилося чути. Насправді ж у ті ранки, коли дружина сповнена натхнення та енергії, я перетворююся на (як вона мене називає) «писаря», який старанно й наполегливо занотовує її думки.

2. Дойдж, с. 179—188.

3. Роберт Блай «Маленька книжка про людську тінь» (Нью-Йорк, 1988).

4. Євангеліє від Матвія 25:14—30.

5. Карл Юнг «Психологія та релігія», «Зібрання праць Карла Ґ. Юнга», том 11 «Психологія та Релігія: Захід і Схід» (Нью-Джерсі, 1938), с. 131.

6. У книжках Карлоса Кастанеди дон Хуан, по суті, не використовує слів «колективне несвідоме», «свідоме» та «несвідоме», а говорить про «тональ» — світ матеріальних об’єктів — та «нагваль» — нематеріальний світ, однак цілком зрозуміло, що саме він має на увазі. У книжці юнґівського психоаналітика Дональда Лі Вільямса «Перетинаючи кордон: психологічне зображення шляху знання Карлоса Кастанеди» чудово пояснюється методологія Кастанеди за Юнгом.

Розділ 9 .Уміння слухати

1. Агмаду Курума «В очікуванні, коли проголосують дикі звірі» (Велика Британія, 2004).

2. Марк Гедзель «Зелатор: сучасний адепт на шляху до пізнання стародавніх таємниць» (Велика Британія, 1998).

3. Антоніо Дамасіо «Помилка Декарта» (Лондон, 1995), с. 212—226.

4. Там само.

5. Волт Вітмен «Пісня про себе», збірка «Листя трави» (Нью-Йорк, 2004).

6. Церемонія — це складний спосіб роботи з енергією. Підсвідомість реагує на драматизм, тож що складнішим буде метод вкорінення, то краще. У різноманітних релігіях і традиціях шаманізму церемонії проводять уже потягом тисяч років. Із цим методом може працювати кожен, хто розуміє динаміку свідомості та енергії.

7. Психодрама — це психологічна техніка, у процесі якої внутрішні аспекти душі виявляють себе з допомогою драматичної імпровізації.

8. «Снігова людина», «Видатні сучасні поети», ред. Майкл Шмідт (Велика Британія, 2010), с. 43.

9. «Квантове зцілення, свідомість та душа», серія телепередач за участю Шифри Гендрі, липень 2010 р.

10. Гармон Г. Бро «Едґар Кейсі про сни» (Нью-Йорк, 1968).

Розділ 10 .Сім дисциплін

1. Філіп Капло «Три стовпи Дзен» (Лондон, 1965), с. 183.

2. Брат Лаврентій Воскресіння (бл. 1614 — 12 лютого 1691 р.) був келійником у Монастирі кармелітів босих у Парижі. Його вчення викладені в книжці «Практика Божої присутності», яку уклав отець Жозе де Бофор.

3. Існує багато методів медитації. Активна медитація — це процес глибокого занурення в думки, або відстороненого споглядання. Людина, що так медитує, тренує свій розум, аби свідомість зафіксувала певні переваги. Це шлях квантового воїна. Під час пасивної медитації ми заспокоюємо розум, аби вгамувати невпинний потік думок. Обидва види медитації є дуже цінними для тренування розуму.

Розділ 11.Квантовий час

1. «Парадокс близнят» — це мисленнєвий експеримент у спеціальній теорії відносності, який привернув особливу увагу фізичної наукової спільноти. Наприклад, Ейнштейн, Борн і Мюллер за допомогою гравітаційного розширення часу пояснювали рух часу, ґрунтуючись на впливі акселерації.

2. Філіп К. Дік «Як побудувати Всесвіт, який не розпадеться через два дні» (1978). http://deoxy.org/pkd_how2build.htm.

3. Завдяки духовній роботі я побачив, що Всесвіт дуже щедрий і, коли ми проявляємо ініціативу та чітко заявляємо про свій намір, він дає нам усе, чого ми хочемо.