Василь Рубан - Бережа

Учитель Барбара також застерiгає, що носiння на тiлi крижа з розп'яттям шкiдливо впливає на здоров'я i томить душу.

Сам криж знання волхвiв, послiдовникiв Барбари, мiркує як знак життя, де вертикальна лiнiя означає чоловiче начало, а горизонтальна – жiноче. Вiд акту перетинання чи взаємопроникнення чоловiчого i жiночого єства народжується дитина. Свята Трiйця, за вченням книги «Бережа», є: мати – батько – дитина у земнiй iпостасi, а у небеснiй – Ягна – Дарбог – Тар'ягн. Отже, однiєю а головних засадничих рiзниць мiж юдоєвангелiзмом i вченням Барбари є те, що євангелiзм трактує любовне злягання самицi iз самцем грiхом, арiйцi ж вважають цю дiю актом радiння, в чому вчення Барбари суголосне з ведизмом. Грiхом, i то великим, арiйцi вважають лише збочення як мiж самцем i самкою, так i мiж одностатевими особинами.

Рiзниця ще й у тому, що в книзi «Бережа» Божистими героями i родоначальниками є українцi, а у юдоєвангелiзмi ними є юдеї, або грецькi юдеї. Звiдси випливає, що нi церкви євангелiстiв, нi їхнi мистецькi предмети не можуть служити нашому Божистому культу.

Хоча для потреб нашої вiри треба будувати новi Храми, але мистецтво будувати релiгiйнi осiдки євангелiсти перейняли у попереднiх поколiнь арiйцiв, котрi молились Перунам Ягни. Тому коли настане такий час, що вiруюча громада євангелiстiв перейде у вiру Барбари, може постати питання, як використати будiвлю старого Храму. Рада тут може бути така. Iкони треба вiддати чи продати тим громадам, якi їх потребують, а чи здати в музей, якщо вони мають мистецьку вартiсть, все iнше спалити. Вогонь очищає. Стiни теж треба обробити вогняним факелом. Там, де потрiбно, змiнити штукатурку i оздобити дiяннями з книги «Бережа». Потiм освятити Храм довгим читанням iз книги «Бережа» i покропити свяченою водою.

Всяку наругу над Храмами iнших релiгiйних громад, над священними релiквiями iнших народiв, держав, армiй Барбара забороняє. пх можна лише спалити.

Вогонь очищає!

Тар'я!

Той арiєць, який буде осягати суть книги «Бережа», поступово вiдчує благовiст Божого просвiтлення i життя його буде приємним.

Досконалiсть не може бути доконаною так само, як i просвiтленiсть, котра є вищою за досконалiсть.

Просвiтлення не може бути без досконалостi; досконалостi не може бути без дiї; дiї не може бути без волi; волi не може бути без самообмеження; самообмеження не може бути без непевностi; непевностi не може бути без неосяжностi.

Це сiм вiрогiдних сутностей просвiтлення.

Восьмою сутнiстю досконалостi є смерть.

Тому, прагнучи досягти просвiтленостi, треба весь час молитись Боговi, щоб вiн допомiг робити кожен крок до досконалостi правдивiшим.

Отже, вдосконалення – це пом'якшення переходу вiд стану життя до стану смертi, а просвiтленiсть – втрата сутностей досконалостi, якi переходять у просте вiдчуття свiтла або у свiтло.

Бережа, яка живе в трьох сутностях,

вiдання якої розширило Україну,

тебе солодкоязику шанують волхви,

ставлячи попереду всякої дiї.

О Бережо, ти вiдаєш про найдальшу даль,

звiдки приходять Божистi закони життя;

для тебе просочуються незчисленнi джерела в криницях,

завдяки тобi добра сiються для арiйцiв.

Це завдяки знання звичаю волхвами

було проламане цiле, яке замикало Дану,

Бережа зберегла стада корiв на просторах,

зробила смачною їжу i напої.

Отож хочемо ми пошанувати Бережу,

Богиню-Бога, який всi звичаї знає,

зробимо треби, покропимо чар-трунком,

щоб вона благословила синiв-героїв.

Тiльки той князь стає можновладним,

притлумлює ворожi потуги звитяжною силою,

хто денно i нощно пiклується про Бережу,

любить Ягну, яка є суттю Бережi.

Тiльки той господар живе благополучно,

має в домi хлiб i до хлiба,

хто волхва шанує Боголюбного

i виконує звичай родовий – Бережу.

Той князь завжди удатний войовник

у поборюваннi ворогiв i чортiв,

який волхва знаючого попереду справ ставить,

дух свiй скрiплює вiданням про Ягну.

Тар'я!

Ягну я кличу, ту, хто в усьому живому,

ту, хто єсьм Богом, якому волхв вiншує,

прикликаю i славлю її.

Ягно, образ твiй священний для вiдунiв

як колишнiх, так i теперiшнiх,

повертайся до нас лише своїми добрими лицями.

Дай нам багатство,

посилай нам денно i нощно

наснагу для кохання i коханих.

О Ягно, ти треба i звичай обряду,

коли ти гарячими язиками охоплюєш жертву,

її приймає названий послушником Бог.