Василь Рубан - Бережа

Коли шестя пiдходить до води, назустрiч їм вiд води iде почесний господар з цього ж села з господинею i пiдносять Головному волхвовi хлiб-сiль. Господар каже:

– Свята вода хай очиститься вiд усього лихого, а хто її питиме чи купатиметься в нiй, хай здоров буде. Хай буде вода чиста, а риба смачна.

Господиня каже:

– А всi лихi сили хай iдуть на болота, на очерети, куди пiвнячий голос не доходить.

Волхв бере хлiб-сiль i кладе на стiл, який стоїть бiля води, застелений бiлою скатертиною. Бiля хлiба ставлять нове вiдро з тiльки що набраною водою. Перед столом запалюється вогнище, а волхв читає речення No42, No36, No33. Пiсля читання волхв умочає у вiдро криж i вкидає три гарячi вуглини. Пiдручний бере вiдро, ще один пiдручний бере хлiб, Головний волхв бере кропило. Вони рушають понад водою. Волхв кропить воду, а пiдручний ламає хлiб i кидає у воду. З ними рушають всi iншi, спiваючи:

Коли шестя пiдходить до очеретiв, з очеретiв виходить Водяник i Русалки (перевдягненi дiвчата i хлопцi). Вони спiвають:

При наближеннi шестя, Водяник i Русалки ховаються в очеретi. Пiсля цього на березi рiчки вiдбувається спiльний бенкет в складчину.

У Зелений вiвторок люди по кутках чистять криницi. Зранку бiля криницi збираються чоловiки i починають виливати воду, лагодити дашок, коловорот i цямрини, пiд обiд приходять їхнi жiнки. Ставлять стола. Плетуть вiнки i обкладають ними криницю. Кидають у воду кiлька стебел татарщини i любистку.

Жiнки i дiти приносять з собою калатала, наймають також троїсту музику чи гармошку. Грає гармошка, б'ють у сковороди, ложки i дека. Запалюють вогонь, на який ставлять казан, у якому вариться спiльна страва: картопля з м'ясом. Тодi бережа кидає у криницю три жарини, набирає з криницi свiжої води i кропить криницю i людей. Читає речення No34. Тодi починається спiльна страва, пiснi i танцi.

В Зелену середу до обiду всi жителi села прибирають у себе в дворi i на тiй частинi вулицi, яка прилягає до їхнiх дворiв. На всьому теренi села наводиться порядок, лагодяться i фарбуються загорожi. По обiдi всi жителi збираються на майданi, стають у колону i йдуть оглядати прибране село. Попереду Голова села, Головний волхв i отаман, за ними хор дiвчат i всi жителi. Iдуть, спiваючи рiзних веселих пiсень, зокрема про провадження русалок.

Шестя доходить до кiнця села, тодi повертається назад, якщо можна, iншою дорогою. Коли прийдуть знову на майдан, розпалюють вогнище посеред майдану, i кожен кидає в вогонь трiску, галузку чи полiно. Тодi розходяться по домiвках.

У Зелений четвер замiжнi жiнки проводять радiння, яке називається «Гонiння шуляка». Попоравши вранцi господарство, господарка скликає, курей до сараю, годує добiрним зерном. Бiля порога кладе сокиру i вербовою гiлкою вигонить курей iз сараю. Тодi дає сiм'ї раннiй обiд i складає собi у вузлик їжу i вино. Виходить на горбочок до криницi, де збираються жiнки з кутка. Коли жiнки зберуться, то йдуть за село на вигiн, куди приходять жiнки з iнших куткiв. Одягаються жiнки в цей день у святкову барвисту одежу. Коли зберуться, починають спiвати:

Спiвають, пританцьовують i махають хустками. Потiм сiдають колом, розстелюють свої хустки зi стравами, п'ють по чарцi, примовляючи:

– Дай, Боже, здоров'я, щоб нас чорнi птахи не знали, щоб нам кури-гуси водились, а курчата лупились.

Через деякий час група чоловiкiв-мисливцiв приносять сюди вбитих i прив'язаних на тичках шулякiв чи ворон. Можна вирiзаних з чорної матерiї «птахiв», щоб там було означено голову, крила i хвiст. Жiнки згортають у хустки ще не торкану страву, пiднiмають тички з шуляками i галасливо, з пiснями iдуть до гаю.