Василь Рубан - Бережа

В першу чергу щедрують дiвчинi, яка є у цiй хатi па виданнi, тодi неодруженому хлопцевi.

Об одинадцятiй годинi хлопцi i дiвчата збираються бiля домовленої хати на своєму кутку. На найближчому роздорiжжi хлопцi складають на купу рiзнi дрова, палiччя, кукурудзиння, солому, старi дерев'янi речi, але такi, якi при горiннi приємно пахнуть. Роблять також чучало людини, одягають. Чучало ставлять посеред дров. Запалюють багаття i один читає речення No59. Коли спаде полум'я i згорить чучало, беруться попарно з дiвчатами i стрибають через вогонь. По тому заливають вогонь чи закидають снiгом, iдуть у хату, де iз нащедрованого дiвчатами припасу i принесених хлопцями напоїв влаштовують гостину. Пiсля того як зустрiнуть Новий рiк, починають гадати.

Дiвчата виходили на вулицi i питали, як звати першого стрiчного чоловiка, таке буде iм'я нареченого. Якщо зустрiне яку тварину, то такий характер буде у судженого.

Насипають на купку зерно i поряд ставлять воду. Приносять пiвня. Як почне спершу пити, то чоловiк буде п'яниця, а рiк посушливий, а як спершу клюватиме зерно, то чоловiк буде господар, а рiк урожайний.

Рахують полiна, занесенi в хату для топiння. Якщо парна кiлькiсть, то буде весiлля.

Заплющивши очi, дiвка бере полiно навмання. Якщо потрапить полiно в корi i рiвне, то чоловiк буде спокiйний i багатий, а як без кори i сучковате, то бiдний i вредний.

Бiля ворiт насипають три купки зерна, а вранцi дивляться. Якщо зерно нечiпане, то родинне життя буде щасливим.

Лягаючи спати, дiвка кладе пiд подушку гребiнець i нашiптує: «Суджений-ряджений, розчеши менi голову». Хто присниться – то i буде наречений.

Перед сном дiвка кладе в тарiлку з водою кiлька паличок з вiника, приказуючи: «Суджений-ряджений, перевези через мiсток». Якщо вранцi паличка пристане до краю миски, то дiвка побереться з тим, на кого задумала.

У новорiчну нiч перед першими пiвнями горять зачарованi захованi грошi. Вiдьми лiтають на мiтлах – виганяють на мiсяць Старий рiк. Усi духи з ярiв, лiсiв, скель i вод святкують i танцюють разом з людьми до третiх пiвнiв. Тому треба бути обережним, не ходити самому i не напиватись. Коли мiсячна нiч, то Мiсяць розмовляє з Сонцем i Зiрками, а Дарбог призначає кожнiй Зiрцi новонароджену душу.

Першого числа Новою року господар рано-вранцi розстеляє на долiвцi рядно, кладе на нього сiм колоскiв, що стояли на покутi, дає дитинi до семи рокiв у руки качалку (а якщо такої нема, то молотить сам), i вона молотить зерно. Вимолочену солому виносять у клуню, а зерно спершу змiшується з бiльшою кiлькiстю зерна i дiлиться на три частини. Одна дається дiтям для посiвання, одна змiшується з посiвним зерном, а третю згодовують коровi i домашнiй птицi. Пiд час молотiння господар читає речення No28.

По тому дiти, вiком до семи рокiв, iдуть посiвати. Зайшовши в хату, посiвають зерном кiмнату i господарiв, примовляючи:

Господарi обдаровують дiтей солодощами i грiшми. Пiсля обiду можуть ходити посiвати до родичiв чи знайомих всi бажаючi. Старшi юнаки i юнки утворюють ватаги, щоб водити Козу. Одягають вивернутi кожухи i личини сiм осiб: Кози, Бика, Коня, Свинi, Вiвцi, Кота i Пастуха. За ними ще може йти гурт спiвакiв. Перед веде Пастух з Козою, всi iншi iдуть слiдом. Пiдходять до вiкна господарiв, у яких є дiти i простора хата. Пастух гукає:

– Дядьку, пустiть Козу до хати, бо змерзла.

– Нiде тiй Козi розгулятися, тiсно в хатi, – вiдказує господар.

– Та пустiть, бо змерзла.

– Та я вже й пустив би, та не знаю, що дядина скаже.

– Будьте ласкавi, господине, от ми вам заспiваємо.

- Та йдiть уже, тiльки добре спiвайте. Ватага заходить у хату, притупує ногами, Пастух говорить:

– Ну-те, панове, ну-те, мурове, поставайте в ряду, я Козу веду.

Усi стають пiвколом, а перед ними Пастух з Козою. Всi спiвають:

Коза падає мов нежива. Пастух нахиляється над Козою i каже:

Ой устань, Козо, стрепенися, щоб наш господар звеселився.

Хор спiває:

Коза схоплюється i починає танцювать, Пастух танцює з нею, а хор спiває: