Валентин Кудрицкий - Кропива

Запросили росіянина. Той пішов у гастроном, купив пляшку «Московської», зайшов у палату, налив дві склянки і почав проходити біля малюків. Коли дивиться, один хап за шклянку і потягнув до рота.

– Оце моє,– сказав росіянин.

Коли запросили француза, той пішов у порнографічний магазин, накупив еротичних картинок і теж почав носити між малюками. Раптом одне схопило рученятами.

– Оце моє,– сказав француз.

А коли залишилось двоє діток, то одне з них закричало: «Хай Гітлер!» – а друге обкакалось. Так німець і єврей розібрались, де чиє.

СТАРІ ДРУЗІ

Старі друзі зустрілись десь років через п’ятдесят і один до одного:

– Ну і як сексуальні справи?– Грицько до Данила?

– Та які там справи? Не сміши. Вже нема нічого. А в тебе?

– А в мене ще вісить.

ВИЛАЗЬ НА ТАБУРЕТКУ

Підхватив один молодичок спірохет і прийшов до дільничного доктора за порадою:

– Докторе, що мені робити?

– А що робити? Відрубати члена.

Вийшов хлопець від дільничного і пішов до професора.

Розповів йому про те, що сказав дільничний. Професор уважно вислухав хворого, похитав головою і говорить:

– Дурень твій дільничний.

– Те ж саме і я йому сказав.

– Ну добре, юначе, а ти можеш піднятися на табуретку?– Звісно, можу.

– А тепер плигай.

А коли хлопець плигнув – член відпав.

– От бачиш, і відрубувати не потрібно.

ЗРОБИ ВИКИДЕНЬ

Якось, прийшовши з роботи, мати запитує в синочка і донечки:

– Щоб ви дітки, більше хотіли, братика чи сестричку?

– Почекай, мамо, ми порадимось.

Пішли. А коли порадились, сказали:

– Знаєш, мамусю, а чи не краще було б зробити викидень.

1975 р.

ЗЕК НА ЗАПОРОЖЦІ

Їде Іван із в’язниці на «Запорожці», а назустріч друзі по нещастю, але ті, які вже вийшли на волю раніше, зупиняють братка:

– Бачиш,– каже перший,– а в мене вже «Волга».

– А в мене «Жигулі»– сказав другий. – А ти що не можеш купити собі кращу?

– Хлопці, та дайте хоч додому доїхати.

– А звідки ж ти їдеш?

– Із в’язниці.

Вересень 1995 р.

НА УРОЦІ ЗООЛОГІЇНа уроці зоології вчителька розповідала про пернатих і про ту користь яку вони приносять народному господарству. Після викладу матеріала запитала в учнів:

– І так, яку користь приносить людям, ну, скажімо – гусь?– відповідай, Іванов.

– Шкварку.

– А ще?

– Шкварку, – і так три рази...

– Ну добре. А на чому ти спиш?

– На куфайці.

– Добре, а мама на чому спить?

– На дивані.

– Добре, Іванов. А татко на чому спить?

– На мамі...

КОГО Я БАЧУ!

Батько з сином щось в квартирі майстрували, аж чують дзвінок у двері. Батько до сина:

– А ну, синку, збігай подивися, хто там?.

Син подивився у оглядове віконечко і тут же вигукує:

– Татку, там вчителька.

– Ну що ж ти стоїш, як істукан? Зустрічай її так, як би зустрічав її я. Вовочка відкриває двері:

– Ганна Петрівна, в рот твою козу, кого я бачу! Скільки літ, скільки зим, заходь, дорогенька, заходь. Милості просимо.

ТАК ЩО, НЕ ЧЕКАЛИ?

Учень запізнився на урок і зайшов у класс, не постукавши.

Вчителька:

– Вовочка, вийди і зайди так, як це зробив би твій татко.

Пішов Вовочка, аж під кінець дня приходить, стукнув носаком у двері і до всіх:

– Так що, суки, не чекали?

ІНЕРЦІЯ

Коли почали появлятись перші дипломовані вчителі, то громадяни одного селища на своїй селищній раді вирішили просити високе начальство з губернії, щоб воно і до них прислало дипломованого педагога, який міг би навчати їхніх дітей. Так то так, рішити то вирішили, а коли мали прислати вчительку, то громадяни села все думали, кого ж послати за тею вчителькою, щоб не оканфузиться, як говорили в їх селищі, а то хто зна що може подумати про їх вчителька. Ото, порадившись всею громадою, вирішили послати діда Степана, так як той відзначався своєю кмітливістю, дотепністю і дипломатичністю.

– То як, дідуню, не підведете?

– Ну коли громада просить, то чи можу я відмовити шановному товариству?

Ото і поїхав дід. Дивиться і справді на вокзалі стоїть симпатична молоденька жіночка у червоному пальто, так як йому і розказували. Він до неї:

– Ви вчителька?

– Так, я вчителька.

– Я приїхав за вами,– сказав дідок. – Ідіть за мною.

А коли вчителька сіла на ароматному сіні на підводі, так як раніше іншого транспорту не існувало, то вирішила тут же і розпочати свою педагогічну діяльність. Отож, коли конячка смикнула і вони похитнулись, то вчителька і запитує в дідка: