Валентин Кудрицкий - Кропива

Для жінки театр починається не з вішалки, а з ательє мод.

Якщо дружина з вищою освітою лишає тебе головним, відправляй її довчитися в кулінарний технікум.

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ В ГОСТЯХ

Одержавши запрошення в гості, не барися, вирушай в дорогу.

Не відривайся далеко від жінки, бо можеш проскочити проз бажану хату.

Після третьої чарки тости виголошуй сидячи, щоб часом не розминутися із стільцем.

Від початку до кінця вечірки бери активну участь у роботі застільного хору, але не виходь далеко за межі відомих чотирьох октав. Йдучи з гостей, користуйся дверима.

МУЗИКА ДЛЯ СУСІДІВ

– Ти ж не можеш терпіти джазової музики. Навіщо ж ти її записав?

– Я ще більше не терплю сусідів.

РІЧНИЦЯ ВЕСІЛЛЯ

– Чого це в мене сьогодні на столі ця ваза з квітами? – запитує забудькуватий професор.

– Тому що сьогодні річниця твого весілля, – трохи ображено відповідає дружина.

– Спасибі тобі, люба. Коли буде річниця твого весілля, будь ласка нагадай мені – я тобі теж зроблю щось приємне.

КОЛИ ТИ СПАТИМЕШ

– Татусю, купи мені барабан!

– Синку, дай мені відпочити, в мене й на роботі досить шуму.

– Купи, татусю, я буду на ньому грати тільки тоді, коли ти будеш спати.

ПЛАТА ЗА ВІДПОЧИНОК

– Музичне виховання нашої доньки коштувало чимало грошей, але я сподіваюся, що вона тепер немало заробляє.

– О, так! Біля нас живе професор, який сплачує їй п’ять карбованців за годину, коли бажає відпочити.

СПІВАК І КВІТИ

– Що за неподобство?! – обурюється співак.– Мені піднесли всього три корзини з квітами!

– Хіба цього мало?

– Але ж я заплатив за чотири.

ДІОГЕН І ЗЛОДІЙ

Одного разу, звертаючись до злодюжки, якого арештували і вели до в’язниці, Діоген вигукнув: – «Бідолаха, чому ж ти всьогонавсього дрібний злодій, а не великий; тоді б ти сам саджав інших за грати.

ФІЛОСОФ ДЕМОСФЕН І ЗЛОДІЙ

Коли один крадій, схоплений на місці злочину, вибачався перед філософом Демосфеном у тому, що не знав, що вкрадена річ належить її хазяїну, філософ відповів:

– Але ж ти знав, що вона не належить тобі.

ЦІЦЕРОН І ОПОНЕНТИ

Коли Цицеронові докоряли тим, що він більше загубив людей своїми обвинувальними промовами, аніж врятував захисними, він відповідав: «Це дійсно так, тому що в мене більше совісті, ніж красномовства.

ФІЛОСОФ ЗЕНОН

Філософу Зенону з Кітіона, що на о. Кіпр, хтось сказав, що любов – річ, не гідна мудреця. «Якщо так,– спокійно відповів той,– мені дуже шкода бідолашних красунь, адже їм доведеться вдовольнятися любов’ю лише самих дурнів.

ПРОФЕСІЯ БОГА

Коли один релігійний філософ умовляв Гейне повернутися до лона церкви, щоб заслужити собі прощення Бога, поет відповів:

– Бог і так простить мене, це його професія.

ДІОНІСІЙ І ФІЛОКСЕН

Якось сіракузький правитель Діонісій покликав до себе поета Філоксена для оцінки своїх поетичних опусів. Філоксер відверто вказав йому, чим хибує його муза. Ображений Діонісій наказав закувати суворого критика і відправити на каторгу.

Через деякий час він знов закликав поета і знову читав йому свої вірші. Філоксер довго уважно, напружено слухав, потім мовчки піднявся й пішов. «Куди ж ти?» – гукнув йому тиран.

– Назад до каменоломні,– спокійно відповів поет.

ЩОБ НЕВІСТКА ПОВІРИЛА

– Не треба, бабусю, жартувати із здоров’ям. Бережіться холодної води, більше відпочивайте.

– Якже мені берегтися, лікарю, якщо не даєте лікарняного?

– Не розумію. Навіщо він вам? Ви ж певно уже на пенсії?

– А як же мені повірить невістка, що я хвора.

ПОСЛУГА ЗА ПОСЛУГУ

– Дозволь мені, кумо, засмажити рибу в твоїй олії, а я потім дозволю тобі зварити шмат свинини у моєму борщі.

ГРУША

Один надто вчений сусід до другого:

– Ваші методи садівництва, пане господарю, безнадійно застаріли. Ручаюсь, що ви не зберете навіть двох кг яблук із цієї деревини.

– Ви маєте рацію: з цього дерева я не зберу жодного кілограма яблук, тому що це груша – відповідає господар.

САМОГОН

Міський дідок зустрічається з сільським дідком і запитує:

– Діду, самогон вариш?

– А навіщо його варить? Я так п’ю.

ДВА ПРИЯТЕЛІ

Зібрались два приятелі і почали пити. А в діда, того що наливав після випивки, почали руки труситись. Побачив це другий та й каже:

– Слухай, Петре, давай я буду наливати чарки, бо ти такими руками можеш хіба що сіль посипати на шашлики.