Чак Поланік - Чарівна ти

Єдиними жінками, крім Пенні, були ті змарнілі зомбі, які стояли в кілометрових чергах, що тягнулися від дверей конічної рожевої башти на П’ятій авеню. Заворожені нещасні виглядали однаково. Довге волосся випадало пасмами, нігті згризені до м’яса. Жінок у них нагадували лише однакові сумочки, черевики та схоже вбрання. Пенні помітила, що їхня одежа не є привабливою або чудової якості, але вся вона — виробництва компанії «ДейтаМайкроКом» та її дочірніх компаній.

Біля входу до крамниці збирався на марш протесту та задля варти вже переможений натовп чоловіків із сутулими плечима, в однакових футболках «Хранителів обіцянок». Вони тягнулися безладним кільцем навколо будівлі з транспарантами, на яких було написано: «Через власне самозадоволення родину не збудуєш!» На інших були надписи: «Спершу діти, потім оргазм!» Ось так вони і чергувалися: ті, хто переслідував, і ті, хто не звертав уваги.

Щоб протистояти жіночому натовпу за дверима крамниці-флагману, Пенні встала, широко розставивши ноги та розправивши плечі. Руки в боки.

— Сестри! — крикнула вона. — Послухайте мене, мої сестри! Ви повинні припинити ґвалтувати свої лона!

Жінки дивилися на неї скоса з ворожим прищуром. Мов талісмани, вони притискали до грудей яскраво-рожеві пакунки. Жодна нічого не відповіла, але багато хто з них голосно щось зашипів.

— Ви отримали доступ до сили, яку не розумієте, — зверталася до них Пенні. — До стародавньої науки самозадоволення, яка вимагає десятиліть навчання та безпечного використання, щоб непоправно не зашкодити тому, хто її використовує. — Пенні сміливо дивилася їм у слиняві розгнівані обличчя. — Більшість із вас, — продовжувала вона, — також інфіковано легіонами малесеньких роботів.

Багато вигуків перервали Пенні. Інші плювалися. Через властиву всім слабкість жодна жінка не могла відверто протистояти.

— Завтра, — постановила Пенні, — я обнародую мерзенний план, завдяки якому К. Лінус Максвелл скористався древніми секретами сексу, щоб поневолити всіх жінок. — У відповідь на свист, що посилювався, Пенні крикнула: — «Чарівна ти» марнотратить ваші ендорфіни. Ви повинні бойкотувати всю продукцію, що виробляє й продає «ДейтаМайкроКом». — Вона закликала: — Я навчу вас для інтимного використання майструвати приладдя з простих матеріалів, дарованих природою. — Ще Пенні запропонувала: — Я принесла мазь, щоб вилікувати ваші запалені, перевантажені вульви!

Ніхто не приєднався до неї, не кинувся на дівчину — натовп просто відвернувся. Насмішки перейшли у загальне ремствування. Гамбіт виявився провальним.

Вочевидь, Пенні недооцінила натовп. Єдиним бажанням тих, хто тут зібрався, було повернутися до головної крамниці та придбати ще товарів. Пенні переглянула стратегію та переорієнтувала удар.

— Сестри! — заволала вона. — Задоволення — то право людини! Ми повинні знести бастіони задоволення й взяти те, що нам належить! — Вона потрясла кулаком у повітрі, на ньому досі залишилися сліди від зубів, рука червона від власної запеклої крові.

Це викликало позитивну відповідь. Тепер багато хто в натовпі плескав у долоні.

— Не слід чекати, мов покірні вівці, поки ваші спільні хазяї пороздають всі крихти екстазу! — закликала вона. — Беріть його! Виб’ємо ці двері й візьмемо самі!

Таким чином Пенні згуртувала набрід у бунтівну армію. Вона згуртувала їхню ненасить у скажену лють. Ці тисячі жінок-відчайдух хлинули уперед, гамселячи рожево-дзеркальний фасад будівлі. Незграбними підборами своїх потворних черевиків вони били скло. Вони використовували свої еротичні пристрої як кийки. Жінки гамселили кулаками, аж поки по всіх вікнах пішли зловісні тріщини. Двері прогнулися всередину, готові будь-якої миті піддатися.

Біля Пенні непомітно зупинився чорний лімузин. Заднє віконце опустилося, і в ньому з’явилося бліде, з високими вилицями, чимось схоже на рептилію обличчя. У салоні сидів Максвелл. Звертаючись виключно до Пенні, він промовив:

— Сідай.

— Ха-ха! — засміялася вона, киваючи на натовп. Зараз усе внутрішнє оздоблення крамниці розчавлювалося під ногами розгніваних бунтівниць, які юрмилися всередині, грабуючи полиці та вітрини. — Тобі несила контролювати своїх підданих, Макс! — Пенні зловтішалася перемогою. — Ми заберемо все, що повинно належати нам!

У відповідь фігура на задньому сидінні лімузина підняла невеличкий чорний пристрій. Квадратний, який легко було сплутати з телефоном або ігровою приставкою. Цим самим пристроєм він грався тієї ночі, як померла Алюет. Максвелл великим пальцем натиснув кілька кнопок, немов друкував повідомлення. Натиснув іще кілька разів.