Фенні Флеґґ - Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка»

Тоді вона вперше усвідомила, як сильно її рознесло. Роками вона набирала вагу, і тепер — ось, будь ласка, виглядала точнісінько, як її мати.

Після цього вона перепробувала всі відомі дієти, але так і не змогла призвичаїтися до жодної з них. Вона навіть не змогла витримати дієту під назвою «Останній шанс». Двічі.

Одного разу Евелін почала була ходити до оздоровчої групи, але влізти в те жахливе трико коштувало їй таких зусиль, що вона просто пішла додому й лягла спати.

Зі статті, побаченої в журналі «Космополітен», вона дізналася, що тепер лікарі вміють відсмоктувати жир просто з тіла. Вона б теж на таке зважилась, якби не її страх перед лікарями та лікарнями.

Тож Евелін просто купувала собі одяг у магазині для гладких і завжди була задоволена, якщо зустрічала там жінок, товстіших за неї. Аби відсвяткувати це, вона зазвичай ішла пригощатися до «Будинку млинців» за два квартали.

Їжа стала єдиною подією, якої вона чекала з нетерпінням, а тістечка, торти й пироги — єдиною насолодою в її житті.

Але тепер, після стількох місяців щотижневого спілкування з місіс Тредґуд, дещо почало змінюватися. Завдяки Нінні Тредґуд вона почувалася молодою. Почала дивитись на себе як на жінку, в якої ще півжиття попереду. Її подруга щиро вірила, що вона здатна продавати косметику «Мері Кей». Раніше ніхто не припускав, що вона взагалі на щось здатна, ніхто в неї не вірив, і найменше — сама Евелін. Але що більше місіс Тредґуд казала про це та що дужче вона про це думала, то рідше в її думки вривалася Тованда, руйнуючи все на своєму шляху. Вона почала уявляти себе стрункою й щасливою — за кермом рожевого «кадилака».

А тієї неділі, коли вона прийшла до Меморіальної баптистської церкви Мартина Лютера Кінґа, сталося дещо дивовижне: вперше за багато місяців вона покинула думки про те, щоб убити себе чи ще когось. У ній прокинулось бажання жити. Тож, досі перебуваючи в піднесеному стані після церкви, вона згребла докупи всю свою мужність і, ковтнувши для хоробрості дві 5-міліграмові таблетки «Валіуму», пішла до лікаря. Він виявився привабливим молодиком. Під час огляду вона запам’ятала лише, що нічого серйозного в неї не знайшли. Рівень естрогену виявився низьким, як і підозрювала місіс Тредґуд. Того самого дня Евелін прийняла перші 625 міліграмів прописаного їй «Премарину», і їй одразу ж покращало.

Місяць по тому вона відчула дивовижний оргазм, чим ледь не на смерть налякала Еда.

За десять днів Ед почав відвідувати тренувальну програму в Християнській асоціації молодих людей.

А протягом двох тижнів після отримання демонстраційного набору «Мері Кей» вона вивчила й заповнила журнал «Ідеальний початок», підписала договір консультанта з «Мері Кей» і почала відвідувати зайняття з догляду за шкірою. Скоро на особливій церемонії директор окружного відділення «Мері Кей» презентував їй спеціальний значок «Ідеальний початок», який вона носила з гордістю. Одного разу вона навіть забула пообідати…

Події розгорталися швидко. Але недостатньо швидко, щоб задовольнити Евелін: вона взяла п’ять тисяч доларів із сімейних заощаджень, спакувала речі й цього дня сиділа в літаку, який прямував до Каліфорнії на ферму стрункості. У руках у неї була брошура, читаючи яку вона хвилювалася, наче першого дня у школі.

Одинь день із життя на нашому курорті

7:00 Годинна бадьора прогулянка, містом або на природі — на вибір

8:00 Кава і 85 г томатного соку без солі

8:30 Ранкова зарядка під пісню «Я така схвильована» у виконанні сестер Пойнтер

9:00 Вправи на розвиток гнучкості й розтяжка з використанням допоміжних предметів: м’ячів, жердин і обручів

11:00 Водні розваги з використанням допоміжних предметів: м’ячів і надувних кругів

12:00 Обід (250 калорій)

13:00 Вільний час для масажу й догляду за обличчям. Пропонуються «черевички» та «рукавички» — гарячі олійні ванночки для рук і ніг

18:00 Вечеря (275 калорій)

19:30 Мистецтва й ремесла. Місіс Джеймі Гіґдон викладає малювання натюрмортів (використовуються лише штучні фрукти)

ЛИШЕ У П’ЯТНИЦЮ: містер Александр Беґґ навчить нас робити плетені кошики з тіста (неїстівні)

7 листопада 1967 р.

Генку Робертсу щойно виповнилося двадцять сім, і він уже володів власною будівельною компанією. Цього ранку він і його довговолосий приятель Трейвіс щойно приступили до нової роботи. Великий жовтий бульдозер ревів і вищав, угризаючись у землю пустиря біля будинку Тредґудів на Першій вулиці. Вони мали підготувати ділянку для прибудови червоного цегляного крила до баптистської церкви.