Ясунарі Кавабата - Країна снігу (збірка)

А може, ту свою слабкість, як і мати, Фуміко вважала непоправним гріхом?

— Зосталася на мою голову тільки Курімото… — ніби випльовуючи злобу в обличчя уявному ворогові, проказав Кікудзі й поспішив у затінок дерев парку Уено.

В японських будинках двері, стіни й віконниці розсуваються на рейках.

В японському фольклорі розповсюджені сюжети, у яких лисиця може перетворюватися на людей.

В Японії площу кімнат вимірюють на татамі. Одне татамі — 1,5 м 2.

Касурі — тканина з рідким, у горошок, вибитим візерунком.

Хакама — елемент японського національного костюма, шаровари.

Гета — дерев’яне взуття на підставках.

Дзабутон — подушечка для сидіння.

Рі — міра довжини, 3,9 км.

Сьодзі — розсувна частина стіни японського будинку.

Тьо — міра довжини, 109 метрів.

Сена — одна сота єни, основної грошової одиниці Японії.

Фусума — розсувна переділка з картону.

Сямісен — триструнний щипковий музичний інструмент.

Го — японська гра, схожа на гру в дамки.

Фуросікі — барвиста хустина, в якій японці носять речі.

Утаї — уривок з п’єси класичного театру «Но», виконуваний речитативом.

Хасі — палички, що заміняють японцям ложку.

Саке — рисова горілка, п’ють її підігрітою.

Сяку — міра довжини, 30,3 см.

Дзьо — міра довжини, 3,03 м.

Котацу — кімнатна жаровня, вкрита ковдрою, основний засіб опалювання в японських будинках.

Акебія — декоративна рослина сімейства Лардізабалевих.

Обі — широкий пояс до кімоно.

Кабукі («мистецтво пісні й танцю») — класичний японський театр, виник на початку XVII ст.

Нагаута — пісня-балада в стародавній японській поезії.

« Кандзінтьо » («Книжка пожертв») — пісня-балада про героя феодального епосу Йосіцуне Мінамото (1159–1189).

Плектр — пластинка, за допомогою якої защипують струни і тремолірують на деяких струнних інструментах (так званих «плекторних»), у тому числі і на сямісені.

«Міякодорі» — пісня-балада на мотив з «Ісемоногатарі» — поетичного збірника, супроводжуваного прозаїчним текстом.

Леспедеца — рослина сімейства бобових.

Сусукі — висока колюча трава на японських луках і пустирях.

Міскант (або міскантус) — багаторічна декоративна рослина сімейства Тонконогових.

Кен — міра довжини, 1,81 м.

Хаорі — коротке кімоно.

Місо — густа маса з перекислої сої, використовується для приготування супу.

Кен — тут: назва гри на пальцях.

Едо — назва Токіо до революції Мейдзі (1867).

Мацуо Басьо (1644–1694) — великий японський поет, майстер жанру хайку.

Токонома — заглибина в стіні, де вішають какемоно — японську картину або каліграфічний напис на довгастій смужці шовку чи паперу.

Табі — шкарпетки з окремим великим пальцем, пошиті з цупкої матерії.

Орібе — чашка в стилі Орібе Фурута, відомого майстра чайної церемонії XVI століття.

Сен-но Рікю (1521–1591) — видатний майстер чайної церемонії; епоха Момояма — 1574–1602 pp.

Нономура Содацу (?–1643) — відомий японський художник.

Мінамото Мунеюкі (?— 939) — японський поет-класик.

Кі-но Цураюкі (?—945) — японський поет-класик, укладач знаменитої збірки «Кокін-сю» (905).

«Сіно» — глечик у стилі Сіно Сосіна (1441–1522), відомого майстра чайної церемонії.